“Я хочу додавати вартість у продукт, а не придумувати, як жити за умов поганих законів і корупції. Я вмію створювати додаткову вартість і робочі місця. Я пристосуюся до будь-яких поганих законів і корупції. Але я не хочу. Я втомився. Ми втомилися. Я вибирав можливість і надію на злам системи і зміну парадигм. Так, в особі Зеленського, бо за Порошенка цього не могло статися ніколи. Я мріяв про історію успіху України, а не про історію нездійснених очікувань”.
50 власників бізнесу протягом двох годин снідали з [колишнім] президентом Грузії, головою Виконавчого комітету реформ України, засновником “Офісу простих рішень і результатів” Михайлом Саакашвілі.
Без посадовців. Без депутатів. Це була моя умова.
Мені пощастило в житті багато разів дискутувати зі справжніми державниками – реформаторами. Кахою Бендукідзе, Лешеком Бальцеровичем, Михайлом Саакашвілі, Іваном Міклошем та іншими. Сьогодні я зрозумів, що їх об’єднує і чим вони схожі. Розум, харизма і професіоналізм за замовчуванням.
Але. Ще однозначно нульова толерантність до корупції, рішучість, тверда політична воля, стратегічна далекоглядність.
Я не знаю, чи не забракне Саакашвілі сил зламати корупцію і все-таки провести реформи. Сил, думаю, не забракне, але без політичної волі президента України нічого не вийде.
Мені подобаються прості рішення, масу прикладів яких було втілено у Грузії. Розмова була відкритою, наші харківські власники бізнесу були активними й запитання були абсолютно професійними, робочими.
У нас є купа громадських рад при губернаторах, мерах, інспекціях, правоохоронних органах. Купа бізнес-асоціацій. Їхня ефективність мені особисто не подобається. Я не знаю, як зробити правильно. Знаю одне. Зараз корупція, тиск на бізнес правоохоронними органами, регуляція стають не меншими, ніж за Януковича і Порошенка.
Але я знову хочу сподіватися й вірити. Вірити, що вікно можливостей ще не закрили. Найбільше вікно, звісно, було за президента Порошенка. На тлі війни люди прийняли б будь-які труднощі реформ. Чимале вікно й у президента Зеленського. На тлі надзвичайно високої довіри на виборах.
Моя особиста остання надія на, можливо, рішучі, різкі дії щодо кадрів, знайти в собі сили йти на конфлікт, а не приймати договірняки – після місцевих виборів, які будуть цебром крижаної води для президента.
Але це всього лише мої думки та надії. Я помиляюся. І часто. Чи корисною була сьогодні розмова, оцінять ті, хто до неї долучився. Дякую вам, що прийшли!
Джерело: Sapronov Yuri / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора