Роман Костенко
24 червня президент Володимир Зеленський ухвалив рішення замінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Юрія Содоля. Звільненню передували гучні заяви з критикою Содоля. Зокрема, лунали звинувачення від вашої колеги по оборонному комітету Мар’яни Безуглої. За вашою інформацією, які були реальні підстави для звільнення генерала?
Звільнення будь-якого генерала такого рівня – це функція і відповідальність президента. Він скористався своїм правом та звільнив командувача. Але президент має робити це не за результатами якогось обговорення у Фейсбуці. Він має ухвалювати рішення не через тиск людей у соцмережах чи інфопросторі. Бо дуже часто там ці теми люблять обговорювати не лише ті, хто бачить реальну обстановку чи розуміються на речах, про які пишуть. Часто більшість з коментаторів просто підключається до тих, хто вже розганяє інформаційну хвилю.
Кадрові рішення щодо посад такого рівня варто ухвалювати виключно за аналізом бойових дій, конкретно з позиції Генерального штабу, Головнокомандувача та Верховного Головнокомандувача. Ще раз, генерала не можна звільняти через те, що комусь він подобається особисто, або не подобається і про це пишуть в соцмережах. Алгоритм повинен бути таким: ставка, оцінка компетентними особами обстановки та прийнятих рішень чи виконання поставлених задач відповідно до обстановки, аудит наслідків і результатів цих рішень відносно поставлених задач, і, виходячи з аналізу цих даних, прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності подальшого перебування генерала на посаді чи притягнення його до відповідальності.
Окрім постів Мар’яни Безуглої була також гучна заява начальника штабу “Азова” Богдана Кротевича. А саме, що генерал Содоль “вбив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал”. Чи відповідає ця заява дійсності?
Я вважаю, що ця заява досить емоційна. Я не знаю, хто рахував втрати за того чи іншого генерала і чи доцільно привʼязувати втрати виключно до керівництва окремих генералів, не враховуючи зміни інтенсивності бойових дій в той чи інший період на окремих ділянках фронту та інші фактори. Але якщо є якісь такі факти, про які публічно говорять, та звинувачення щодо наслідків тієї чи іншої операції, то в цьому точно повинні розбиратися і реагувати на це невідкладно. І цим мають займатися як військово-політичне керівництво так і компетентні правоохоронні органи.
22 червня 2024 року генерал Юрій Содоль зустрівся з міським головою Одеси Геннадієм Трухановим.
ДБР вже отримало заяву Кротевича.
От нехай вони тепер як правоохоронний орган і розбираються. Це їх робота в тому числі. Але робити заяву, що безпосередньо генерал прямо вбив – це дуже гучно. Я думаю, що не треба робити настільки емоційні заяви. Це може негативно відображатися на сприйнятті армії цивільними. Такі заяви точно підхопить ворог і почне використовувати у власних інтересах вирвавши з контексту. Можна в іншій формі було висловитися чому саме в цьому питанні військово-політичному керівництву варто невідкладно розбиратися і привернути увагу до цього питання. Це моя думка.
Все ж, за вашою особистою оцінкою, чи справді рішення генерала Содоля призводили до великих втрат?
Я ще раз кажу, що я не обговорюю дії генералів зі ЗМІ. Він виконував завдання. Наголошую, що у мене немає там якихось особистих симпатій до генерала Содоля. Я з ним мало пересікався безпосередньо по роботі. Але говорити, що він когось вбив або ще щось, як мінімум некоректно.
Так, у мене є питання до тих операцій, які він проводив. Але справжні оцінки йому можуть дати люди, які з ним служили разом. Я так розумію, що якраз бригада “Азов” і була в його підпорядкуванні. Чи може дати йому конкретні оцінки вище політичне керівництво? Тільки після повного вивчення результатів його управління на напрямках.
Роман Костенко
Ви сказали, що у вас є питання до конкретних операцій, які проводив генерал Содоль. Уточніть, які саме претензії та до яких операцій?
Ще раз кажу, я умисно взагалі не коментував це питання, особливо коли почали на цьому хайпувати та тягнути це в інформаційне поле.
Я вважаю, що це погана історія, коли так дискредитують будь-яких командувачів в інформаційному полі, які повинні бути сконцентровані на бойових діях і знаходитись на полі бою, а не відволікатись на те, що там пишуть про них у соцмережах.
І ще дуже погано, що до цього довели у військово-політичному керівництві. Коли не самі розібралися швидко всередині з ситуацією, а вона вилилася в публічне поле. Бо звільнення командувачів у Facebook може призвести до негативних наслідків.
Тому я переконаний, що мають бути у команді президента люди, які на постійній основі повинні аналізувати, як ведуться бойові дії, які проблеми є у військах, щоб не доводити до таких історій
Зараз розпочнеться наступний етап. І новому командувачу Андрію Гнатову треба буде повертати довіру до командування.
Президент України Володимир Зеленський та Командувач Хортицького оперативно-стратегічного угруповання військ Юрій Содоль під час наради щодо безпекової ситуації під час візиту в Донецьку область, Україна 19 квітня 2024 року.
Але саме після всього цього всі будуть вважати, що такі, як Безугла за чиїмось наказом або у своїх політичних цілях можуть через соцмережі дискредитувати командувачів не несучи за це відповідальності. І це неправильно.
Наскільки обґрунтованою є заява Безуглої, що безпосередньо Содоль винний у прориві росіян на Торецьк на Донеччині?
Це треба питати безпосередньо учасників подій, які там були. У мене є своя думка, але мене там не було.
Літній наступ ворога розпочався з Торецька. Аналізуємо ситуацію на фронті
А яка ваша думка?
Якщо генерал був під час цих подій на відпочинку в Одесі і це вплинуло на хід бойових дій, то у цьому мають розібратися ті, хто його відпускав. Чи мав він там бути, чи не мав. Ми не можемо знати: чи є заява Безуглої обґрунтованою або ні. Безугла написала те, що їй передали, підсвітили. Що там було насправді, треба, аби розбиралися Генштаб та ДБР. Після цього вже можна буде говорити що дійсно це мало певні наслідки.
Насправді критика на адресу Содоля звучала не лише від Безуглої. Той же Сергій Стерненко назвав призначення генерала “кадровою катастрофою”.
Стерненко – блогер, який активно допомагає армії і бачить війну по-своєму. У нього є знайомі солдати та офіцери. Він з ними спілкується та отримує інформацію з якої робить свої висновки.
А ми, народні депутати Комітету нацбезпеки та оборони, маємо все оцінювати з точки зору стратегічності не по заявах у Facebook, а виходячи з аналізу проблеми на всіх рівнях від тактичної ланки і до заслуховування найвищого військового керівництва.
Під час засідання комітету
Я скажу, що якщо взяти 20 солдатів в окопі, то у кожного буде своя війна, своє бачення і своє ставлення до командирів.
Тому тут треба з кожним кейсом розбиратися окремо. Ще раз, я нікого зараз не вигороджую. І не маю особистих симпатій до того ж Содоля. Але в цілому вважаю позитивним, що президент так відреагував. Однак потрібно було на це реагувати раніше.
Тобто звільняти Содоля?
Розбиратись у цій ситуації.
Що ви можете сказати про бригадного генерала та нового командувача ОС Андрія Гнатова? Ви його знаєте особисто?
Дуже добре знаю. Генерал Гнатов – людина, яка пройшла бойовий шлях. І найголовніше, що він пройшов практично всі щаблі до стратегічного рівня.
Він був начальником штабу південно-оперативного командування. Готував до звільнення Херсон. Командував, займався обороною Миколаєва, звільненням Херсону. Командував обороною Бахмуту. Потім у нього були вищі посади. Остання — командувач оперативного командування “Схід”. І зараз його призначили командуючим Об’єднаних сил.
Я вважаю, що це нормально, коли людина проходить всі щаблі. Бо історії про те, що сьогодні ти комбат, а завтра вже командувач якогось угрупування, не дають гарантії що особа зможе відповідати займаній посаді. Військова справа потребує в першу чергу наявності досвіду у людини. Бо дуже складно на місці вчитися стратегічним речам.
Президент України Володимир Зеленський присвоює полковнику Андрію Гнатову звання бригадного генерала
Нещодавно вийшла компліментарна стаття про 10 новацій за командування генерала Олександра Сирського, в якій, зокрема, серед досягнень Голокома названо те, що “Вище армійське керівництво перемістилося зі столичних кабінетів до районів бойових дій”. Чи справді це відповідає дійсності? До речі, ваш колега по комітету Олександр Федієнко заявив, що не розуміє, навіщо штабних генералів відправляти на фронт.
Я не сиджу у Генштабі. Але можу сказати про фронт. Головне, щоб генерали там не заважали. Кабінетні до цього сиділи у своїх у кабінетах. Та є питання: чи мають вони саме бойовий досвід, коли вони приїжджають на фронт?
Але хай їдуть, хай дивляться. Головне щоб від цього була користь. А чи погано це, чи добре – час покаже.
Як ви загалом оцінюєте результати аудиту військових частин та Генштабу за Сирського?
Я думаю, що найближчим часом на засіданні нашого комітету ми поставимо це питання. За результатами аудиту є позитивні та негативні сторони. Після обговорення можна буде зробити висновки і дати обʼєктивну оцінку.
Які саме є позитивні та негативні наслідки аудиту?
Не можу публічно це розповідати більш конкретно. Є негативні сторони, які, скажімо так, я не можу озвучувати саме на загал. А позитивні полягають у тому, що до цього не було нормальної мобілізації, але після проведення аудиту відправили на фронт частину військовослужбовців з тилу чим підтримали хлопців на передовій. Це позитивно.
Однак є й негативні речі, про які ми будемо говорити та аналізувати на рівні комітету, а не виносити це в інфопростір.
