Спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков в інтерв’ю головній редакторці видання “ГОРДОН” Олесі Бацман заявив, що багато людей, які потрапили під люстрацію, були чесними, і зараз їх немає ким замінити.
“Я ніколи не був прихильником люстрації. Ну так, зараз у мене полетить каміння, але я вважаю, що це неправильно. Я поясню чому. Люстрація для тих, хто був реально біля годівниці, крав, – для них це вийшло як індульгенція. Вони взяли й пішли. А багато хто не пішов, знайшов можливість залишитися і далі працювати на благо своєї кишені, а не на благо країни. Але їх не було покарано за ті діяння, які вони вчинили. А дуже велика кількість людей, які потрапили під люстрацію, були нормальними, чесними, якісними, і їх замінити сьогодні ніким”, – сказав Разумков.
За його словами, у деяких випадках на місця люстрованих осіб прийшли люди, які виявилися гіршими за попередників.
“Якщо ми говоримо про чиновницький апарат, це одне: за кілька років можна навчити… А що стосується правоохоронних органів і багатьох інших… Слідака гарного потрібно готувати 10 років, а їх теж повикидали на вулицю… Ну, м’яко кажучи, я вважаю, що це неправильно. І люстрація – це дискримінація за професійною ознакою… Є ж гарні журналісти, чесні і порядні, а є ті, хто ганьбить професію. Так само, як і народні депутати, як у будь-якій іншій професії. Це, на жаль, правда життя. Але це ж не означає, що всіх потрібно під одну гребінку взяти, вичистити, вигнати. А потім не знати, кого поставити на їхнє місце. Іноді на їхнє місце прийшли ті, кого точно не варто залучати. Вони гірші, ніж ті, що були до цього”, – зазначив Разумков.
Разумков: Деякі нардепи могли б поборотися за премію Дарвіна. Людська тупість у вчинках деяких колег дивує. Повний текст інтерв’ю
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року . Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.
20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради передали до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання передав Верховний Суд України. Усі три подання об’єднано в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд розпочав розгляду питання.
17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п’яти люстрованих українських чиновників установив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8, і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні зазначали, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб, вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більше ніж рік за часів Януковича.
16 січня 2020 року Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними “Європейської правди”, Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.
23 червня міністр юстиції України Денис Малюська сказав, що Кабмін подасть свій законопроєкт про люстрацію в парламент.
За його словами, кожен люстрований і відновлений український чиновник коштує бюджету понад 0,5 млн грн.
ВІДЕО
