Існує альтернативна версія причин і мотивів убивства журналіста Павла Шеремета, ніяк не пов’язана з офіційним обвинуваченням, висунутим Національною поліцією. Як ідеться в розслідуванні журналістів сайта “Заборона”, першу частину якого опубліковано 22 вересня, українська поліція із 2016 року знає про чоловіка, який нібито зізнавався у злочині.
Фігуранта звуть Максим Зотов, він бізнесмен і актор-аматор із Донецька. Як розповіла на допиті в поліції переселенка з Донецька Марина Мацюк, у липні 2016 року Зотов цікавився, чи бачила вона, “як він убив Шеремета”.
У серпні 2016 року він нібито просив Мацюк нікому не розповідати про його причетність до вбивства журналіста і пропонував їй $50 тис. за мовчання.
Мацюк відмовляється спілкуватися із пресою про Зотова. Однак редакція “Заборони” має копію її свідчень, які називає “важливим поворотом у справі вбивства Павла Шеремета”.
Як з’ясували розслідувачі, Зотов із довоєнних часів тісно пов’язаний із сім’єю міністра доходів і зборів України Олександра Клименка. Того підозрюють в Україні у створенні корупційної мережі з ухилення від оподаткування. Слідчі називали одним з організаторів схеми, яка давала змогу оточенню експрезидента Віктора Януковича наживатися на відшкодуванні ПДВ, тестя Зотова, підприємця Михайла Епеля.
Сам фігурант знявся у відеокліпі в ролі “олігарха”, причому його було загримовано під Клименка, ідеться в публікації.
“Слідство не вважало за потрібне досліджувати або навіть констатувати зв’язок Максима Зотова з Епелями та Клименком. Це вельми дивно з огляду на те, що слідча група свого часу розглядала Клименка і його цивільну дружину Ольгу Семченко як імовірно дотичних до вбивства”, – пише “Заборона”.
За місяць до загибелі Шеремет зустрічався з Клименком у Москві, розповіли сайту його знайомі і родичі. Нібито на зустрічі йшлося про перспективи повернення ексміністра в Україну. Можливо, Шеремет пропонував себе як головного редактора “Радіо Вести”, де працював ведучим.
“Він запропонував йому власне рішення – щось, що підготує основу для його повернення: відкрите, демократичне, чесне радіо”, – розповіла цивільна дружина Шеремета Олена Притула. За її словами, повернувшись до Києва, Шеремет кілька разів повторював одну й ту саму фразу про Клименка: “У нього православ’я мозку, із ним немає сенсу розмовляти”.
Незабаром після тієї зустрічі на “Радіо Вести” стався великий конфлікт – журналісти не прийняли призначену зверху нову головну редакторку Ірину Гаврилову. Вони підписали відкритий лист проти призначення Гаврилової, оскільки вона публічно висловлювалася образливо щодо учасників Майдану і добровольців АТО. 5 липня її звільнили. Підпису Шеремета під листом не було. 20 липня він загинув.
“Заборона” анонсувала вихід другої частини розслідування. “Вивчивши персонажів, які отримали влітку 2016 року доступ до справи Клименка, фігурантом якої був тесть Зотова Епель, ми виявили безліч цікавих зв’язків і обставин, які підтверджують нашу версію про те, що вбивство Шеремета з високою ймовірністю було пов’язано зі справою олігарха”, – зазначають автори публікації.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко та дитяча лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася “розвідкою”: шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.
21 травня стало відомо, що текст підозри змінили. У новій редакції йдеться, що Кузьменко тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.
22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що підозрюваних судитимуть за участю присяжних. Перше засідання по суті призначено на 28 вересня.
24 травня 2017 року у 15 областях України проводили одночасно 454 обшуки в межах кримінального провадження щодо колишніх чиновників податкових адміністрацій, яких підозрюють у причетності до організації та функціонування схем ухилення від сплати податків – “податкових майданчиків”. Затриманих доправляли з різних регіонів України до Києва вертольотами.
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос стверджував, що за схемою стояв ексміністр доходів і зборів України Клименко, який перебуває в міжнародному розшуку.
Улітку 2017 року Генпрокуратура заявила, що діяльність злочинної організації Клименка зі створення “податкових майданчиків” завдала збитків державі на суму 96 млрд грн.
