Литва, Латвія та Естонія 18 червня виступили із засудженням і критикою наміру Державної думи РФ скасувати постанову З’їзду народних депутатів СРСР від 1989 року, яка засуджувала укладення пакту Молотова – Ріббентропа між Радянським Союзом і нацистською Німеччиною 1939 року.
Міністерство закордонних справ Естонії зазначило, що пакт і секретні протоколи до нього “безпосередньо призвели до цинічного поділу світу між двома тоталітарними режимами і проклали шлях до Другої світової війни, однієї з найстрашніших глав нашої спільної історії”.
МЗС Литви нагадало, що пакт Молотова – Ріббентропа “розділив Східну Європу на сфери впливу Німеччини та СРСР, а також проклав шлях до вторгнення в Польщу 1939 року і привів до радянської окупації країн Балтії 1940 року”.
У міністерстві підкреслили, що “спробу реабілітації двох диктаторів [лідерів нацистської Німеччини Адольфа Гітлера та СРСР Йосипа Сталіна] неодноразово засуджувала не тільки міжнародна спільнота, а й сама Росія”. Литовське зовнішньополітичне відомство сподівається, що у російської Держдуми “вистачить мудрості відмовитися від проєкту, який повернув би сьогоднішню Росію в її тоталітарне минуле”.
МЗС Латвії вважає, що ті тлумачення історичних подій, які є у законопроєкті, “суперечать міжнародно усталеним, незаперечним та однозначним фактами, не підкріплені великими документальними свідченнями, і тому їх можна розглядати як спотворення історії”.
“Міністерство закордонних справ Латвії категорично відкидає спроби виправдати безжальні і криваві звірства, вчинені двома тоталітарними режимами сталінізму і нацизму у XX столітті”, – зазначено в заяві.
Про позицію МЗС Латвії, Естонії та Литви 18 червня проінформували російських послів.
Публікація заяв МЗС балтійських країн збіглася за часом із виходом статті президента РФ Володимира Путіна, в якій він, серед іншого, називає окупацію Литви, Латвії та Естонії 1940 року “законною”. Окупація відбулася, зокрема, на підставі пакту Молотова – Ріббентропа.
24 грудня 1989 року З’їзд народних депутатів СРСР ухвалив постанову “Про політичну і правову оцінку радянсько-німецького договору про ненапад”. Документом договір від 1939 року визнано “відходом від ленінських принципів радянської зовнішньої політики”, а секретні протоколи до пакту названо “змовою”. “З’їзд засуджує факт підписання “секретного додаткового протоколу” від 23 серпня 1939 року та інших секретних домовленостей із Німеччиною. З’їзд визнає секретні протоколи юридично неспроможними і недійсними з моменту їх підписання”, – ідеться в рішенні.
Також у постанові йдеться, що пакт і секретні протоколи до нього “з юридичної точки зору суперечили суверенітету та незалежності низки третіх країн” (згадано Латвію, Литву, Естонію, Польщу і Фінляндію).
Наприкінці травня 2020 року депутат Держдуми РФ Олексій Журавльов вніс на розгляд нижньої палати парламенту законопроєкт, яким запропонував скасувати постанову З’їзду народних депутатів СРСР. 9 червня комітет Думи із міжнародних справ схвалив проєкт закону і передав його на подальший розгляд.
