Конституційний Суд України, визнаючи неконституційними окремі положення законів, “десь іде на компроміс, щоб не зруйнувати систему”. Про це голова КСУ Олександр Тупицький заявив на брифінгу 30 жовтня, коментуючи рішення, які стосуються роботи антикорупційних органів, передає кореспондент видання “ГОРДОН”.
“Ми кажемо, що вони [органи антикорупційної системи] побудовані правильно. Тобто сама архітектура дійсно виокремлена із правоохоронної системи і робить свою специфічну роботу. Тому, щоб не зруйнувати цю систему, щоб вона працювала, КСУ дає строк парламенту, на певний термін не вводити в дію рішення КСУ”, – сказав він.
Тупицький зазначив, що таким самим принципом суд керувався, ухвалюючи рішення щодо Національного антикорупційного бюро.
“Чи має право [директор НАБУ Артем] Ситник працювати після рішення КСУ? Справа не в Ситнику – він заручник ситуації. Він був призначений із перевищенням повноважень. Нехай вибачає мені Петро Олексійович Порошенко, тому що він призначав. Але я, можливо, його розумію. Він діяв у спосіб, у той, у яких умовах після Революції гідності він знаходився. Огріхи, які є в антикорупційному законодавстві, створилися в післяреволюційний період в силу такої необхідності… Але зараз такої необхідності немає, країна не може жити з частково чи повністю неконституційними антикорупційними законами. Це обернеться переглядом рішень КСУ”, – додав він.
Голова КСУ підкреслив, що так суд діятиме й у майбутньому.
“Це таке правило. Хоча були питання. “А як же там неконституційний орган буде продовжувати цю роботу, якщо вже ви його визнаєте неконституційним?” Але, виходячи з цілісності цієї системи, усе-таки ми такі рішення приймали. Може, вони комусь і також не подобаються. Може, комусь би захотілося, щоб органи НАБУ не закінчили справи за три місяці, а зразу раз – і визнали цей орган недійсним”, – зазначив Тупицький.
Він визнав, що у КСУ не очікували такого резонансу після ухвалення рішень.
“Ніхто навіть не підозрював, що так можуть розвернутися події. Тому що потреби в цьому ніякої не було. [Нацагентством із питань запобігання корупції] була розігнана ситуація про те, що тепер все стало, вони не можуть робити перевірок, державні службовці не будуть призначатися, усе пропало з боротьбою, – [це] абсолютно [не так], ні. У цій справі дуже великий блок проблемних питань про боротьбу з корупцією, які поставили народні обранці, виділено в окреме провадження. Суд із нього ще рішення ще не приймав. Якби суд був заангажований, упереджений, що заважало цими ж голосами задовольнити все подання [депутатів]? Давайте здраво дивитися на ці питання! Це не турборежим, це частина, яка була очевидною для певної кількості суддів. Таке буває, що не всі судді голосують”, – резюмував Тупицький.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У “Великій сімці” та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстра електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Під час екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня Зеленський анонсував внесення до Верховної Ради невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесності конституційного судочинства. Того самого дня законопроєкт зареєстрували в парламенті.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
