З огляду на динаміку інфікування коронавірусом у різних країнах прихід горезвісної “другої хвилі” пандемії став реальністю. У світі на те, що відбувається, реагують, я би сказав, двояко. У Європі головний акцент роблять на вдосконаленні форм лікування – у підсумку наразі кількість смертей виявляється незіставною з тією, яку фіксували навесні: минулої п’ятниці в Іспанії заразилося 4,7 тис. осіб, а у Франції – максимальні за всю історію спостережень 13,5 тис.; тимчасом того самого дня в цих країнах померли 90 і 153 людини проти 704 і 1416 7 квітня.
У США, Росії та Китаї головну надію пов’язують із вакциною, яка дає змогу зупинити епідемію в зародку: у США Трамп вимагає розпочати вакцинацію до президентських виборів, а в Росії та Китаї уряди терміново схвалили кілька препаратів (“Супутник V”, CoronaVac та деякі інші) і рекомендували їх використання, незважаючи на відсутність проведених відповідно до звичайних процедур випробувань. Російська вакцина, як відомо, стала першою у світі, офіційно зареєстрованою державою і запущеною в масове виробництво.
Процес “гонитви за вакциною” зараз починає бути схожим на змагання наддержав за висадження на Місяць або навіть перегони озброєнь часів холодної війни. Понад 10 країн намагається йти російським шляхом прискореної реєстрації вакцини; у США немає єдиної думки; Китай найближчим часом має намір розширити масив клінічних випробувань завдяки пацієнтам в Африці (про те саме говорили й російські фахівці). Водночас більшість експертів сходиться на думці, що вакцини, розроблені в розвинених країнах, насамперед застосують для потреб їхнього власного населення, і лише після насичення внутрішнього попиту будуть продавати на світовому ринку (іншу позицію поки озвучив тільки Китай). Це лише підігріває прагнення основних гравців створити власний препарат (до створеної ВООЗ разом із норвезькою НКО “Коаліція на підтримку контрепідемічних інновацій” організації COVID-19 Vac-cines Global Access виявили цікавість 172 держави, – але не США, Китай, Росія чи Європейський союз).
Найімовірніше, найближчим часом багато країн – у межах традиційних процедур або в обхід таких – схвалять створені їхніми фахівцями вакцини проти коронавірусу. Головним завданням сьогодні залишається не допустити чергової паніки, яка може призвести до закриття кордонів, нових карантинів і подальшого паралічу економіки, здатному стати мало не смертельним. Тому вкрай імовірно, що багато країн, які зараз критикують російський підхід як поспішний і неперевірений, тією чи іншою мірою повторять його в майбутньому (як це щойно зробили, наприклад, ОАЕ, які “визнали” китайську вакцину). Власне, саме із цього моменту і почнеться справжнє змагання різних моделей лікування: будуть моніторити результати, зростатиме черга із країн, які бажають отримати нові препарати, посилюватиметься цінова конкуренція. Звісно, у цих перегонах будуть переможці і переможені – проте я б не став стверджувати, що навіть деяка частина пропонованих препаратів виявиться профанацією або матиме більше негативних, ніж позитивних ефектів.
Підставою для такого припущення є вже зазначений факт, що кожна країна-виробник почне надавати вакцину власним громадянам у пріоритетному порядку – й уряди жодної з держав не зацікавлені ні в тому, щоб стати мішенню критики, якщо вакцина в підсумку виявиться не ліками, а отрутою, ні в тому, щоб зруйнувати свою економіку, якщо люди, зробивши щеплення, відкинуть усі запобіжні заходи і швидко повернуться до звичайного життя, породжуючи тим самим нову хвилю заражень.
Отже, на нас чекає разюче змагання китайських, російських, американських і європейських медиків та фармацевтів – змагання, у якому на кону стоїть дуже багато і результати якого можна буде оцінити на основі реальної динаміки захворюваності, яку не зможе приховати жодна пропаганда.
Джерело: Владислав Иноземцев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
