Головна — Світ — 17 травня 2024, 14:26

Путін у Китаї: антиамериканський фронт і спільна позиція Москви й Пекіна щодо війни проти України

У четвер Володимир Путін прибув у Китай з дводенним візитом. Це другий його візит у Пекін менш ніж за рік і перший закордонний вояж після чергового “переобрання” президентом РФ. У 2023 році Сі Цзіньпін також здійснив свою першу закордонну поїздку саме у Росію після того, як був вкотре переобраний лідером Китаю. Загалом це уже 43-я їхня зустріч, такої кількості контактів керівник Китаю не мав з жодним іншим главою держави. Для порівняння: з президентами США за час свого правління Сі зустрівся 18 разів, з прем’єрами Індії – 19.

За підсумками першого дня перемовин Сі та Путін оголосили про посилення співпраці в оборонній сфері, а також про спільність позицій щодо “українського питання”. 

Сергій Мельник, журналіст-міжнародник Facebook Twitter LB.ua в Google News

Фото: EPA/UPG Кортеж президент РФ у Харбіні , Китай, 17 травня 2024 р

Порядок денний: США, зброя і торгівля

Путіна у поїздці супроводжує ледь не половина російського уряду, керівники державних корпорацій і навіть кілька олігархів. Фактично, по персональному складу делегації можна приблизно окреслити коло питань, яке цікавить росіян: перший віцепрем’єр Дєніс Мантуров курує російську оборонку, секретар Радбезу РФ Сергєй Шойгу (він же куратор Федеральної служби з військово-технічного співробітництва), віцепрем’єри Алєксандр Новак (куратор паливно-енергетичного комплексу), Татьяна Голікова (соціальна політика), Юрій Трутнєв (курує Далекосхідний федеральний округ, що межує з Китаєм), Віталій Савєльєв (транспортна сфера) та Дмітрій Чєрнишенко (економіка), міністри оборони, закордонних справ, природи, економічного розвитку, фінансів, глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, керівники Росфінмоніторингу, “Роскосмосу” та Російського фонду прямих інвестицій.

Також у делегації керівники державних банків та корпорацій (очільники “Сбєрбанку” Гєрман Грєф, “Внєшекономбанку” Ігорь Шувалов, ВТБ Андрєй Костін, “Роснефті” Ігорь Сєчін, “Росатому” Алєксєй Ліхачьов, РЖД Олег Белозеров, “Роснано” Сєргєй Куліков), а також представники великого бізнесу – керівник російсько-китайської ділової ради Гєннадій Тімчєнко (мільярдер, один з гаманців Путіна), власник другого за величиною у світі виробника алюмінію Олег Дерипаска, акціонер нафтової компанії “Новатек” Лєонід Міхєльсон.

Фото: EPA/UPG Путін (ліворуч) та Сі Цзіньпін під час концерту з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Росією і Китаєм, 16 травня 2024 р

Симптоматично, у делегації не знайшлося місця для керівника “Газпрому” Алексея Міллєра. Скоріш за все тому, що Москва не очікує досягти жодних домовленостей щодо газогону “Сіла Сібірі-2” та збільшення поставок газу до Китаю. 

Натомість присутність одразу двох керівників великих нафтових компаній свідчить, що у центрі уваги – “чорне золото” та скраплений природний газ, найбільшим експортером якого є “Новатек”. Вже зараз Росія є найбільшим постачальником сирої нафти до Китаю, випередивши Саудівську Аравію. І прагне наростити постачання нафти та нафтопродуктів у Китай, насамперед, за рахунок потужностей, які раніше були орієнтовані на європейський ринок. 

Ще одна важлива тема перемовин для РФ – фінанси. Для Москви це особливо актуально, адже китайські банки в останні місяці почали відмовлятися від обслуговування трансакцій, пов’язаних з Росією, побоюючись вторинних санкцій з боку США та ЄС. За повідомленням російського Центробанку, експортери не можуть повернути до Росії десятки мільярдів доларів через проблеми з платежами і немала частина цих коштів “зависла” саме у китайських банках. Тож у заяві за підсумками перших перемовин, сторони оголосили що Росія і Китай домовилися посилювати співпрацю у банківській сфері.

Фото: EPA/UPG Під час концерту з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Росією і Китаєм в Національному центрі сценічних мистецтв у Пекіні, 16 травня 2024 р

Для Росії відсутність проблем у торгівлі з Китаєм – важлива умова виживання в умовах розв’язаної проти України війни та західних санкцій. З 2022-го торговий оборот між Китаєм та РФ зріс майже на третину і склав 240 мільярдів доларів. При цьому, на Китай припадає близько 33% загальної торгівлі Росії, натомість на Росію припадає лише 4% торгівлі Китаю.

Солодка і залізна дружба. Китай посилює свій вплив у Європі

Втім, у даному випадку для Москви важливі не лише економічні резони: за роки великої війни саме Китай втримав від колапсу російський оборонно-промисловий комплекс, забезпечивши його необхідною сировиною, електронікою, компонентами для виготовлення зброї. Сі та інші офіційні особи Піднебесної люблять повторювати, що Китай не є стороною конфлікту у протистоянні Росії та України, однак це не так: саме допомога Пекіна дозволяє Росії досі вести агресивну війну. 

США понад усе 

“Українське питання” – так традиційно китайці називають агресію Росії проти нашої країни – у Пекіні обговорювали у контексті улюбленої теми Сі та Путіна – боротьби проти домінування США та формування багатополярного світу, архітекторами якого мріють стати Пекін та Москва.

Фото: EPA/UPG Путін та Сі Цзіньпін тиснуть руки під час концерту з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Росією і Китаєм у Пекіні, 16 травня 2024 р

У спільній заяві за підсумками переговорів очільники Китаю та РФ:

– 15 разів згадали про США та його негативну роль у сучасному світі. Зокрема у такому характерному формулюванні “сторони знову підтверджують серйозне занепокоєння у зв’язку зі спробами США в порушення стратегічного балансу забезпечити собі вирішальну військову перевагу”;

– виступили проти “втручання у суверенні справи держав шляхом використання багатосторонньої чи національної юстиції” і проти порушення “національних імунітетів” (що особливо важливо для Путіна, якого прагне арештувати Міжнародний кримінальний суд);

– засудили ініціативи Заходу з заморозки та вилучення суверенних активів (надзвичайно актуальне питання для Росії і важливе для Китаю – з огляду на можливу агресію щодо Тайваню);

– засудили санкційну політику Заходу;

– підкреслили недопустимість застосування ядерної зброї (цей пункт вочевидь з’явився з ініціативи Пекіна, якому не подобаються регулярні спроби ядерного шантажу з боку Москви);

– засудили розширення НАТО та “створення військових плацдармів поблизу кордонів інших ядерних держав”.

Фото: EPA/UPG Президент РФ Путін і віце-президент Китаю Хань Чжен (зліва від нього) відвідують російсько-китайську виставку в Харбіні, провінція Хейлунцзян, Китай, 17 травня 2024 року

Китай та Росія також домовилися про збільшення кількості та масштабності спільних військових навчань та посилення співпраці оборонних відомств.

І вкотре виступили проти західної допомоги Україні (“необхідність припинення будь-яких кроків, що сприяють затягуванню бойових дій та подальшій ескалації конфлікту”). Москва окремо висловила підтримку “мирному плану” Пекіна, який пропонує заморозити війну і торпедує при цьому формулу миру, яку просуває Україна. Спільна стратегія Китаю та Росії в цьому контексті очевидна: продемонструвати решті світу, насамперед, країнам Глобального Півдня, що винними у продовженні війни є саме Україна та її партнери на Заході.

На жаль, спільні зусилля Китаю та Росії на цьому напрямку дають результати: від участі в мирному саміті у Швейцарії уже відмовилися президенти двох важливих держав Глобального Півдня – Бразилії та ПАР.

Фото: EPA/UPG Путін і Сі Цзіньпін під час неформальної зустрічі в Пекіні, Китай, 16 травня 2024 р.

Демонстрація сили

У другий день візиту Путін прибув у Харбін, місто, що було засноване підданими Російської імперії наприкінці ХІХ століття. У товаристві заступника голови КНР Хань Чжена він відвідав, зокрема, Харбінський технологічний інститут, один з головних китайських центрів досліджень та розробки озброєння, у тому числі ракетного.

“Те, що цей візит відбувся настільки відкрито, є видимим і символічним свідченням того, що Пекін готовий надати технології прямого військового застосування для підтримки війни Росії проти України”, – сказав The New York Times Маркус Гарлаускас, експерт з безпеки Атлантичної ради.

Додамо: і промовистою відповіддю Китаю на заклики США та ЄС не надавати військову допомогу Росії. Пекін явно підвищує ставки, демонструючи рішучість у посиленні конфронтації із Заходом. Це не означає, що вже завтра ми побачимо китайське озброєння в руках росіян, однак Вашингтону та європейським столицям варто шукати більш дієві інструменти впливу на Китай, аніж слова.

Фото: EPA/UPG Путін під час виступу в університеті Харбею Сергій Мельник, журналіст-міжнародник Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; }  Теми: США, Росія, зброя та озброєння, Китай, Україна, Володимир Путін, Сі Цзиньпін Facebook Twitter LB.ua в Google News