Проєкт закону №4288 “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, який 29 жовтня у Верховній Раді зареєстрував президент України Володимир Зеленський, має ознаки конституційного перевороту.
Про це голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький заявив на брифінгу 30 жовтня, передає кореспондент видання “ГОРДОН”.
“Сьогодні появляється проєкт закону, за ніч його склепали, №4288, який має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю. Це порушення ст. 149, ст. 149¹ Конституції України. Що повинно відбутися в парламенті у вівторок? Законом чи постановою – не знаю – [можуть] скасувати рішення Конституційного Суду. Чого тоді не указом президента? Нащо залучати парламент в таку неконституційну справу? Одна особа взяла на себе відповідальність – тому що ініціатива ж президентська – і скасувала указом рішення Конституційного Суду, так простіше. Не треба підв’язувати колективну відповідальність, за якою ніхто не відповідає”, – обурився Тупицький.
Він зазначив, що проєкт закону пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ і набрати новий.
“Я не здивуюся, тому що вже такі думки були в [колишнього президента Грузії, очільника українського Виконавчого комітету реформ Михайла] Саакашвілі, щоб перетворити Конституційний Суд на палату Верховного Суду. Це теж варіант. Але в недорозвинених країнах”, – заявив голова КСУ.
У ст. 149 Конституції написано, що незалежність і недоторканність судді КСУ гарантують Конституція і закони України, впливати на суддю КСУ в будь-який спосіб заборонено. У ст. 149¹ перераховано підстави для припинення повноважень судді КСУ і його звільнення, серед яких:
закінчення строку його повноважень; досягнення 70-річного віку; припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави; набуття чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; набуття чинності обвинувальним вироком стосовно нього; смерть; нездатність виконувати повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності; вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування своїх обов’язків, що є несумісним зі статусом судді КСУ; подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
У “Великій сімці” і Євросоюзі висловили занепокоєння щодо цього рішення. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною зупинення безвізового режиму з Євросоюзом.
28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Під час екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня Зеленський анонсував подання до Верховної Ради невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесності конституційного судочинства. Того самого дня законопроєкт було зареєстровано в парламенті.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
