На відео з дрона видно як окупант кілька разів стріляє в українських бійців
На “Зеніті”, очевидно, росіяни розстріляли важких поранених (не факт, що всіх), є до десятка полонених з позицій у місті, включаючи ротного Третьої ОШБр.
Розстріли почастішали, росіяни зазнають важких втрат і, розпалені боєм, вбивають полонених, але це джин якого легко випустити, але важко загнати у пляшку.
Багато наших батальйонів сильно сточилися за місяці оборони, але розгрому не сталося.
Шкода, що залишили завод через прильоти бомб, пожежу та артилерійський вогонь, але у напрямку до Ласточкиного оборона стабілізована. Там уже з півдесятка знищених бронемашин, що хотіли на плечах відступаючих заскочити в селище.
Основна тактична проблема в секторі — те, що противник глибоко вбив клини в нашу оборону і широко охопив місто, розсікаючи його на дві частини. Причому були взяті штурмом і “старі позиції” на Промці та “Царській охоті”, добре укріплені за роки АТО/ ООС.
Хоча для позиції на “Зеніті” проблеми почалися ще з падіння Бутівки, тобто досить давно.
Позиція «Зеніт» у районі ДАП.
А після того, як штурмові групи росіян пройшли по каналізації, зайняли район “Царської охоти” і прорвалися в приватний сектор з півдня, ці проблеми стали критичними — обидва фланги, вогневий контроль підходів.
Вибивали росіян із приватного сектора за допомогою знятих з іншого напрямку частин, включаючи ССО та пари приданих танків.
А ось “Зеніт” підперли по флангах і довелося виходити дрібними групами, коли вже майже закінчувалися вода та їжа.
Зауважте — початок підземної війни ми прогавили, дебют за супротивником.
Це вже не перший епізод, були і підриви, і штурми з-під землі, я пам’ятаю як мінімум чотири таких моменти і тільки з боку супротивника.
Якщо у них є сили та засоби вести підземні роботи, проходити кілька кілометрів по смердючій каналізації, втрачаючи там людей, планувати кілька виходів, а у нас немає навіть спроб, це вже не лише проблеми з особовим складом, а й з управлінням.
Але загалом 110 ОМБр показала себе стійкою, попри відсутність досвіду і втрати.
Хлопці, які вийшли з Авдіївки. В тому числі і з 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
Показала себе відмінно 3 ОШБр, яку як пожежну команду кинули закривати позиції на “Коксохімі” і в приватному секторі на півночі, вздовж залізниці.
Стійко трималася 53-а бригада, забезпечивши відхід із півдня і біля кар’єру.
Всі робили можливе і неможливе.
Авдіївка. Ми йдемо
Головна проблема на сьогодні в секторі, втім, як і в Кринках, — це авіація, не тільки нестача снарядів.
Заводити далекобійні системи в кишеню, що прострілюється, — означає підставити їх під дрони, міномети, полкову артилерію.
А тактичні системи не можуть працювати по метальниках керованого чавуну, через Донецьк за десятки кілометрів.
Старенькими Міг-29 і Су-27 не відпрацюєш: звідкись з-під Ясинуватої чи з-за Стратонавтів вилетить ракета і до побачення — бо російські системи ППО приховані й замасковані, а наша арта та дрони зайняті нарядами на лінії та контрбатарейною боротьбою на флангах.
Армія РФ
Те, що росіяни нарешті змогли масувати десятки вильотів на добу в одній смузі, — тривожний для нас сигнал, бо вони перестали тикати розчепіреною п’ятірнею та їхні авіаційні штаби спромоглися на взаємодію.
Незалежно від точності, напівтонні бомби зносять під’їзди та будинки, роблять на вулицях вирви п’ять метрів глибини і обвалюють логістику — десь склад завалений, десь до нього не під’їдеш, десь — пряме влучання.
Місто руїн. Тарнавський показав фото як зараз виглядає Авдіївка (фото)
А на руках через кишеню, що прострілюється, місто постачати важко.
Так, що колапс був лише питанням часу — те, що вискочили з ДФС та з “Зеніту”, а пізніше загалом із Старої Авдіївки без оточення — великий успіх, попри втрати, відсталих та поранених.
ППО вдало провело засідки на Су-34 і СУ-35, що супроводжував їх, — дістали за 90+ кілометрів, на великій висоті, коли росіяни хотіли посікти наші колони, що виходили через горловину.
Льотчики катапультувалися, на жаль обійшлося без фрагів, але чотири сучасні борти — це хоч якийсь втішний приз для тих, хто сидів під прильотами напівтонних бомб у дев’ятому кварталі та на “Коксохімі”.
Так, у противника велика перевага в живій силі та техніці знятій зі зберігання.
Армія окупантів
Якщо техніку за допомогою FPV, команд, спеціальних боєприпасів ми вражали десятками при кожному штурмі, то з людьми все було трошки складніше.
Бо дрони не всесильні: погода, РЕБ, час на реакцію, а на снаряди під кінець оборони були жорсткі ліміти.
Техніка росіян до лютого сточилася саме тому, що на початку операції були епізоди, коли на одному полі бою горіли два десятки БМП і БТР, під тим самим терриконом “Коксохіму” забили десятки бронемашин.
Зрештою, у приватний сектор біля залізниці з півночі ворог просочився невеликими групами, які несли боєприпаси та постачання на спині — частину вибивали вогнем та прильотами дронів, частина займала оборону в руїнах, потім наступні, накопичувався ударний кулак, штурмували наш опорник.
Навіть якщо його рівняли потім артилерією, переводячи в сіру зону, то система вогню та ліктьового зв’язку опорників руйнувалося.
Підготовлені до оборони будинки та окопи навколо них обтікали, засліплювали димами, ставили вогневе відмежування, щоб не дати підійти маневреним групам.
Знову накопичувалися і знову проривалися.
Воїн ЗСУ
Велика кількість піхоти, яка йде по трупах своїх, а їхніх рідних все влаштовує — це теж певна перевага.
Не кажучи про те, що Росія зосередила на напрямі більше нових бригад, ворог має перевагу в авіації, в бронемашинах, в лімітах снарядів.
З іншого боку, а чому б росіянам і не мати цієї переваги?
У нас чотири місяці не можуть ухвалити закон про мобілізацію, розпочали улюблені політичні ігрища партії Юлії Тимошенко із розповідями про антинародну мобілізацію та торги про бронювання за гроші.
Коли поміняли військкомів-мільйонерів на ветеранів, природно, робота просіла, поки фронтовики не увійшли в курс справи.
Досі ТЦК не може перевіряти документи у цивільних без наказу коменданта і поліцейських, які супроводжують, — маячня божевільного, через 24 місяці війни на знищення.
У нас досі сперечаються про 25-річний поріг (чи не багато ми опустимо вік придатних для мобілізації) чи 25-річні діти засмутяться і не голосуватимуть?
І чи можна людей із науки мобілізувати у промисловість?
І скільки потрібно платити ЄСВ, щоби не потрапити на фронт?
Тобто, з одного боку, у нас війна на виживання країни та критика партнерів, що мало дали 140 млрд. доларів допомоги, а з іншого — ось такий цирк, із 1300 поправками до закону про мобілізацію, адже куди поспішати?
І ось зараз, коли ми відійшли від Авдіївки, противник одночасно штурмує опорники на Запорізькому напрямку.
Військовослужбовець 108-ї бригади тероборони готує безпілотник «Лелека-100» до використання на полі біля лінії фронту на Запорізькому напрямку, 15 лютого 2024 р.
Так, танками Т-55 (як ми й казали їх використовують як основний бойовий танк, на передку, а не як не доти чи самохідки), як діди, десантники на броні, підриви на мінах.
Має просування на двох опорниках.
Продовжує йти вперед на Куп’янському напрямку.
Мацає наші опорники під Угледаром, втім з великими втратами.
Атакує околиці Івановського та обстрілює Часів Яр.
Проте Путін під вибори отримав Авдіївку та покійного Навального.
Авдіївка, лютий 2024.
Єдині протести — принести квіти до якогось пам’ятника, тікаючи від поліції, смерть мобілізованих родичів росіяни пробачили Путіну авансом, у котячих кормах знаходять миш’як, у бананах — паразитів, народ згоден жерти гівно та їздити на велосипеді “Орлєнок”.
Чому б їм не йти вперед на такому тлі?
Яке покарання російський режим отримав за вбивства опозиціонерів, за висаджену в повітря Каховську ГЕС, за прильоти по містах взимку?
Тому нам давно час прокинутися і перестати сперечатися про Євробачення та про неіснуючі вибори, до яких ще треба дожити.
Про виробництво снарядів на Заході й у нас
Може у нас сотні тисяч людей у металургії, металообробка у кожному місті, ПТУ, ремонтні потужності для комбайнів, жниварок, різні слюсарні виробництва? І може всі вони під зав’язку забиті замовленнями на корпуси та хвостовики мін? 24 місяці — більш ніж достатньо, щоб налагодити процес.
Армійська СТО, 110 ОМБр
Може у нас десятки тисяч людей у хімічній промисловості? Вся ця маячня про “прилетить “Калібр” перекреслюються одними фінансовими показниками “Азотів” Фірташа та виробленими добривами за 2023 рік.
Нації на війні. Американський досвід і українська реальність
Чи ми націоналізували потужності з виробництва селітри, розгорнули арсенали та різні хімічні виробництва пороху та вибухівки, розосередилися по шахтах та нарощуємо виробництво вибухівки на ті корпуси та міни?
Ми створюємо як ізраїльтяни по 5-6 інженерно-саперних батальйонів на дивізію, тобто в нашому випадку десятки на корпус, мобілізуємо туди крани та екскаватори, обмежено придатних та ведемо оборонні роботи в тилу некомплектних бригад, що не можуть виділити особовий склад на лопату та кирку? Почалися оборонні роботи на півночі, факт, але у нас не лише північ.
Он чехи знайшли сотні тисяч снарядів на ринку — французи блокують покупку, бо розвертають свою промисловість, а ми, не хочемо взяти кредит, а не судитися з “Львівським арсеналом” за міни? Велика Британія розрахувалась за ленд-ліз через багато десятиріч, якщо що.
Це все питання організації.
Артилерійські снаряди 155 мм.
На сьогодні командування логістики перевалює сотні тисяч тонн вантажів, пайків та палива.
УЖД працює як і працювала.
Противник не зміг вразити перевалку зерна, ні генерацію енергії, ні паливну інфраструктуру.
І лише в промисловості “якщо “прилетить “Калібр” то нічого не можна зробити”.
Немає грошей — облігації, кредити, менше грошей у золотовалютних резервах, більше у виробництво.
Комісія з ленд-лізу в СРСР була створена восени 1941 року — працювала разом із союзниками, прийняли купу нормативних актів і документів.
У нас є така? Ми ж мали американский акт про ленд-ліз до жовтня 2023-го.
Ні, дорого, нам би краще за безоплатні передачі.
Поки що очевидно, що всіх поточний стан справ влаштовує — ми не хочемо рвати пуп, тому що попереду ще вибори та треба розподіляти допомогу на відновлення.
У США вибори та Трамп.
Європа хоч і будує нові заводи, але не готова мобілізувати туди сотнями тисяч своїх громадян.
Виробнича лінія, де Rheinmetall планує виробляти артилерію з 2025 року, Унтерлюс, Німеччина, 12 лютого 2024 р
Адже напали не на ЄС, правда?
Промислова мобілізація, жінки в армії, молодь — непопулярні речі. Але їх доведеться робити.
Мобілізація — це не покарання. За мотивами пресконференції Володимира Зеленського
Інакше кривава бійня за ці Мар’їнки та Авдіївки триватиме нескінченно.
А будь-якої миті Москва скаже: коридор у Крим і вода, і Маріуполь, і Мар’їнка, і Авдіївка, і Луганська область — це і була мета СВО.
І можете спробувати прорватися через ці 30-км зчіплені разом вагони та три лінії оборони, з некомплектом та лімітом на снаряди (нехай навіть вам надішлють ці 60-90 літаків до 2025 року).
Залишаємо вас з’ясовувати, до чого ви там готувалися і хто найкращий президент за роки незалежності, ви це дуже любите.
Тому можна, звісно, стверджувати, що Німеччина розвалилася у Першу світову, коли стояла під Парижем.
Але є й інші приклади у історії, менш для нас прийнятні.
А до обвалу інфраструктури, неплатежів та колапсу валютних надходжень у Москви ще треба дожити.
Ми все ще можемо і мусимо робити більше.
Авдіївський напрямок.
