Турбулентність
20 жовтня в Молдові пройдуть президентські вибори одночасно з референдумом про внесення до конституції країни норм про європейську ідентичність і про незворотність європейського шляху розвитку Молдови. Президентська кампанія офіційно стартувала напередодні, зареєструвалися 11 кандидатів.
Президент Молдови Мая Санду офіційно розпочинає свою президентську виборчу кампанію перед Національною оперою в Кишиневі, 20 вересня 2024 р.
За даними опитувань, лідирує Мая Санду, яку готові підтримати 27 % виборців. Колишній мер Бельців, що на півночі, лідер політформування «Наша партія» Ренато Усатий — на другому місці з результатом 12,7 %. На третьому — колишній генеральний прокурор і кандидат від Партії соціалістів Александр Стояногло з понад 11 %.
Далі — Васілє Тарлєв, експремʼєр-міністр часів президента-комуніста Володимира Вороніна, колишня керівниця (башкан) автономії Гагаузія Ірина Влах, ще один експремʼєр часів влади Демократичної партії Іон Кіку й колишній міністр закордонних справ Тудор Ульяновскі.
Президентська кампанія проходить навколо традиційного для Молдови геополітичного розлому «Росія чи Європа». Європу уособлює, звісно, нинішня президентка, а от з Росією не все так просто.
Александр Стояногло виголошує промову під час старту президентської виборчої кампанії в Кишиневі, 20 вересня 2022 р.
Після перемоги на президентських виборах 2020 року, на яких змагалися проєвропейська Санду і проросійський Додон, чинна президентка донині залишилася монополістом європейської теми, а от проросійська ніша пройшла з того часу кілька трансформацій.
Тут важливо згадати конституційну кризу 2019 року, у результаті якої політичне поле Молдови перетворилося фактично в однопартійне, бо реальний вплив і доступ до ресурсів має лише партія Санду «Дія та солідарність».Тоді, у 2019-му, олігарх Володимир Плахотнюк, неформальний лідер Демократичної партії, яка тоді в Молдові заправляла всім, та його найближчі соратники покинули країну. За лічені дні до цього Санду й Додон під тиском «партнерів» — тодішнього єврокомісара з питань розширення і політики добросусідства Йоганніса Хана, тодішнього директора офісу Східної Європи Держдепу США Бреда Фредена і Дмитра Козака, який займав посаду віцепрем’єра РФ і спецпредставника РФ щодо Молдови, — створили коаліцію. І перше, що зробила новоутворена коаліція, — ухвалила так звану декларацію «про захоплену державу». Захоплену, звісно, демократами, які на той момент уже втекли.
Але такі політичні експерименти не залагодили кризи, а лише поглибили її. Викликом стала і повномасштабна агресія Росії 2022 року. Утім поступово проросійська ніша почала відновлюватися, а за прихильність (тобто фінансування) Кремля розгорнулася серйозна боротьба.
Партія соціалістів, яка колись домінувала на проросійському електоральному полі, частково здала позиції, любителі «русского міра» частково переорієнтувалися на ще одного олігарха-втікача Ілана Шора та його партію «Шор». Але туди ж планують вписатися демократи, просуваючи афілійованих кандидатів.
Виборча дільниця під час місцевих виборів у Кишиневі, 5 листопада 2023 р.
Гагаузький трамплін
Попри те, що офіційна кампанія стартувала напередодні, Республіка Молдова перебуває у стані передвиборчої турбулентності ще з 2023 року, коли олігарх-утікач Ілан Шор захопив владу в автономії Гагаузія — вкрай складному регіоні на півдні.
У результаті масових підкупів і пропаганди за російськими лекалами Шор привів до влади нікому невідому Євгенію Гуцул. Її кампанія під час виборів башкана (керівника) Гагаузії у 2023 році виявилася тільки репетицією до виборів національного масштабу.
Провернути аферу, коли людина без політичного досвіду очолила регіон, Шору вдалося завдяки системно організованому масовому підкупу. Але й без мовчазної згоди попередньої керівниці регіону Ірини Влах, яка нині балотується в президенти, це було б неможливо. Звідти й підозри, що Влах також має підтримку Шора.
Після цього і так проросійський регіон перетворився на хаб гібридного впливу та плацдарм електоральних експериментів, які відпрацьовують і напередодні голосування.
Євгенія Гуцул (ліворуч)
Ірина Влах не єдиний кандидат Шора на президентських виборах. Зв’язки з Шором приписують Ренато Усатому й Васілє Тарлєву. І, врешті, задача Шора — зробити так, щоб без другого туру не обійшлося, й підтримати в ньому кандидата, який змагатиметься із Санду. Тож варіантів небагато.
Молодий і завзятий
Шорівський кістяк молдовської політики формувався задовго до президентства Маї Санду, коли в країні всім заправляли демократи. Тоді молодий і завзятий Ілан Шор контролював мережу магазинів Duty Free, кишинівський аеропорт, місцевий Banca de Economii S.A., який фігурував у «справі про мільярд» (розкрадання коштів трьох банків Молдови), та був обраний мером Оргея, що неподалік від столиці.
Довідка: Крадіжка мільярда — схема 2014 року, коли з трьох великих молдовських банків: Banca de Economii, Unibank і Banca Socială — унаслідок скоординованих дій зникла сума, еквівалентна мільярду доларів США. Ілан Шор, який був головою правління Banca de Economii до 28 листопада 2014 року, відповідно до вироку суду 2023 року, був причетним до цієї схеми.
Зараз Шор проживає в Москві й у 2024 році прийняв російське громадянство. З Росії він координував антиурядові протести у 2023–2024 роках і впливає на політичну діяльність шорівського угрупування в Молдові, яке готується до нинішніх президентських виборів і парламентських наступного року.
Ілан Шор в Москві, 17 вересня 2024 р.
А у квітні цього року за його підтримки в Москві створили коаліцію «опозиції в екзилі» з красномовною назвою «Побєда», куди увійшли партії «Шор», «Вікторія», «Відродження», «Альтернативні сили Молдови», на установчому з’їзді також були новообрані керівники Гагаузії.
Шор грає на екстремально проросійському полі, перетворивши проросійську риторику на агресивний і безальтернативний порядок денний, якого раніше в Молдові не було. Сегмент його виборців вимагає обіцянок про бездонну соціалку, доплати й безкоштовний газ, на що Шор не жадібний і готовий виходити з будь-якими гаслами, на будь-які протести та літати в Москву за новими вказівками.
Але навіщо це Шору, який не так давно проживав в Ізраїлі, займався бізнесом і навіть не думав дивитися в бік Москви? У Молдові Ілана Шора засудили до 15 років ув’язнення за корупційні злочини. Звісно, відбування тюремного терміну не входило в плани бізнесмена — і у 2019 році він втік спочатку в Ізраїль. Якийсь час олігарх-утікач навіть намагався домовитися з новою молдовською владою, пропонуючи фактично відшкодувати вкрадені кошти, але дарма.
Нарешті у 2023-му Шор і його соратники опинилися під санкціями США, ЄС, Швейцарії та Канади за підозрою у спробах дестабілізувати ситуацію в Молдові. Тож боротьба Шора не за Євразію, а за зняття санкцій і використання території Молдови в інтересах своїх нових «друзів» з Росії.
Ілан Шор під час відкриття торгового дому «Євразія» в Москві 17 вересня 2024 р.
Реконкіста друзів Плахотнюка
Ряд кандидатів у президенти тісно пов’язані з іще одним олігархом-втікачем — Володимиром Плахотнюком, чия Демократична партія до 2019 року перебувала при владі.
Зокрема, з Плахотнюком пов’язують колишнього премʼєр-міністра Іона Кіку, ексміністра з європейської інтеграції Тудора Ульяновскі, які вже заявили про участь у президентських виборах, а також низку невеликих політичних проєктів, які, вочевидь, проявлять себе наступного року, під парламентські кампанії.
Плахотнюківська група кандидатів грає здебільшого на полі поміркованих проєвропейців. Але і тут ідеологічність другорядна, оскільки у Плахотнюка становище приблизно таке, як у Шора: олігарх перебуває під санкціями США, ЄС і Швейцарії.
А втім, на відміну від Шора, Плахотнюк має друзів в Україні. Зокрема, його пов’язують тісні бізнес-зв’язки з колишнім українським президентом Петром Порошенком.
Плахотнюківська група значно обережніша, ніж шорівці, й підтримує контакти не тільки з деякими старими друзями з Росії та України, але й з Румунії, де цього року також готуються до виборів і якраз румунські приятелі Плахотнюка із Соціал-демократичної партії лідирують.
Санду і соціалісти
Той факт, що Санду прорвалася в президентське крісло через союз із Додоном, є очевидною плямою на політичній біографії президентки. Сама вона, згадуючи про цей етап політичного протистояння, переконує, що іншого виходу тоді не мала.
Але соціалісти й Санду є природними антагоністами — одні без інших просто неможливі. У 2016 році ці двоє зустрілися на президентських виборах, коли перемогу отримав Додон, а у 2020-му перемогла вже Санду.
Колишній президент Молдови Ігор Додон вітає новообраного президента Майю Санду після церемонії інавгурації в Кишиневі, 24 грудня 2020 р.
Молдовський шанс: Додон поступається Санду
І цього року кандидат, якого підтримали соціалісти, Александр Стояногло, має одні з найвищих шансів пройти в другий тур.
Александр Стояногло — колишній генеральний прокурор, уперше призначений після зміни процедури обрання генпрокурора, однак його кандидатура не влаштовувала Санду — і вимоги відкликати його призначення коштували їй прем’єрської посади. Якраз із конфлікту навколо призначення Стояногла генпрокурором відбувалося сходження Санду на президентське крісло.
Стояногла обирали депутатом від Партії демократів, також він був очільником групи дружби з Російською Федерацією. У разі його проходження у другий тур протистояння продовжиться за традиційним сценарієм, який ми спостерігаємо щонайменше два політичні цикли.
Але на кандидата соціалістів ставить не тільки Кремль. Стояногла також вихваляє ще один молдовський утікач, фігурант справи про крадіжку мільярда і ландромату В’ячеслав Платон, який наразі проживає в Лондоні.
На відміну від Шора й Плахотнюка, Платон має проблеми із законом і в Молдові, і в Росії. На батьківщині його звинувачували у причетності до крадіжки мільярда. Справу спочатку закрили у 2021 році, начебто за сприяння Стояногла, який якраз був генеральним прокурором, але тепер слідство триває наново. У Росії ж Платона засудили як обвинуваченого у справі ландромату.
Платон під час одного із судових засідань у справі шахрайства та відмивання грошей в особливо великих розмірах.
При цьому Платон не приховує, що прагне повернутися в політичне життя Молдови й повернути втрачені активи.
Довідка: Ландромат — схема відмивання та виведення грошей з РФ через Молдову, країни Балтії та СНД, яка діяла з 2014 року по 2016 рік. За даними журналістських розслідувань, за чотири роки обсяг виведених коштів склав 20 млрд доларів США.
Усатий сюрприз
Технологію, схожу на шорівську в Гагаузії, спробували реалізувати під час місцевих виборів і на півночі країни, в Бельцях — ще одному регіоні з проросійськими настроями поблизу кордону з Україною. Утім тоді кандидатку від Шора Арину Коршикову окружний суд зняв з перегонів через порушення правил передвиборчої кампанії.Ситуація в Бельцях вирішилася на користь Ренато Усатого. У результаті повторного голосування мером став кандидат від його партії Александр Петков.
Роль Усатого в передвиборчій кампанії досі залишається дискусійною. На президентських виборах 2020-го Усатий закликав своїх, здебільшого проросійських виборців голосувати проти Додона, чим допоміг Санду. Останнє його повернення в політику також було яскравим: під час пресконференції він звернувся до Володимира Путіна з вимогою скасувати своє російське громадянство.
Водночас Усатий продовжує транслювати проросійську методичку про нейтралітет, недоцільність вступу в ЄС, «миротворчу» місію Молдови й т. д. Тож від Усатого цілком можна очікувати сюрпризів.
Ренато Усатий
Ідеальний шторм… для Росії
Через те, що Мая Санду і її «Дія та солідарність» стали монополістами європейського курсу, політична боротьба триває тільки на проросійському полі й за російські гроші, де чесною та демократичною вона не може бути за замовчуванням.
З іншого боку, бачимо вплив олігархів на кишенькових кандидатів. І їхня мета не геополітична гра, а можливість повернутися в Молдову, щоб розв’язати проблеми із законом, що відкриє дорогу до зняття санкцій. Але що в такому разі попросить Москва за свою «допомогу»?
Але й Україні є ще над чим замислитися, адже проблема в тому, що за вічними виборами проєвропейська влада свідомо чи несвідомо уникає розв’язання критичного для регіональної безпеки та національної безпеки України питання — Придністров’я.
У 2022 році, разом із засудженням окупації Росією територій України, ПАРЄ визнала територію Придністров’я окупованою. Після такого прозорого натяку європейців Молдова нічого не робила. Понад те, Придністров’я, місцеві енергетичні схеми і, перш за все, присутність російських військових залишаються поза дужками молдовського політичного дискурсу, тоді як підсанкційні політики відновлюють свій вплив коштом теми зближення з Росією.
Газовий шантаж провалився. Молдова не платитиме Росії “боргів”
Президент Молдови Майя Санду під час прес-конференції в Президентському палаці в Кишиневі, 4 квітня 2022 р.
Усе це повинно щонайменше бентежити українську владу, бо, вочевидь, жоден молдовський політик не зацікавлений розв’язати критичне для України питання реінтеграції окупованого Росією Придністров’я й видворення російських військ.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
