Непопулярне рішення давно назріло
Для розуміння кілька слів про контекст цього історичного, як називають його депутати, законопроєкту.
Україна витрачає на потреби Сил оборони (зарплати, купівля та виготовлення озброєння, техніки, будівництво фортифікаційних споруд тощо) виключно власні кошти й вільні внутрішні ресурси, накопичення. Тобто це гроші, які надходять до бюджету від економічної діяльності як податки й мита, а також від громадян і бізнесу як вкладення на внутрішньому борговому ринку через механізм облігацій внутрішньої державної позики.
Тому оборону фінансують в основному податками й залученими державою позиками від громадян і бізнесу.
На жаль, війна триває, і на критичні витрати для оборони у 2024–2025 роках не вистачає загалом ще 500 млрд грн.
Діалог між автопілотом і автовідповідачем, або Чесно про податки
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
Отже, скільки й чого заплатимо
1. Військовий збір
– ФОПи 3-ї групи в жовтні мають сплатити 1 % військового збору від обороту на додачу до звичних 5 % ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Відповідно, у своєму річному звіті вони повинні відобразити інформацію про сплату військового збору за четвертий квартал 2024 року.
Магазин у звільненому Херсоні.
Рішення ухвалене. Суперечки тривають
У підсумку всі ці податкові зміни, як очікують, додатково принесуть 58 млрд грн до бюджету вже цього року та 137 млрд грн до бюджету наступного. Це, нагадаємо, лише частина з необхідних 500 млрд грн. Решту збиратимуть на ринку запозичень і через детінізацію.
Андрій Длігач
Андрій Длігач: «Без системних змін через рік нам знову доведеться підвищувати податки»
Зазначимо, що аналітики, деякі депутати та бізнес-спільнота під час обговорення законопроєкту критикували підходи уряду й озвучували альтернативні пропозиції наповнення бюджету.
За підвищення податків проголосували 247 народних депутатів.
