У справі проти суддів Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) є низка процесуальних порушень, тому стороні обвинувачення буде важко відстоювати позицію в суді. Таку думку висловив колишній заступник генерального прокурора України Олексій Баганець, пишуть “Українські новини”.
Він вважає, що співробітники Національного антикорупційного бюро України “користуються недосконалістю українського законодавства” та відкривають кримінальні провадження за фактами, яких не можуть довести в суді.
“Із 2012 року існує ст. 214 Кримінального процесуального кодексу, яка суперечить як Конституції України, так і Європейській конвенції із прав людини. Згідно з цією статтею, слідчий і прокурор зобов’язані зареєструвати кримінальне провадження на підставі заяви про злочин. У працівників НАБУ є аудіозаписи телефонних розмов, а також розмов, які нібито відбувалися у кабінеті глави ОАСК. І ось вони з будь-якої частини цих розмов, там, де вважають, що, можливо, скоєно злочин, можуть порушувати кримінальні справи. Рік тому на підставі цих аудіозаписів вони зареєстрували кримінальне провадження. Пройшов рік, і жодних результатів розслідування вони суспільству не пред’явили. Я так розумію, вони зрозуміли, що в тих записів немає судової перспективи, тому вони зареєстрували нове кримінальне провадження, але вже за іншими статтями Кримінального кодексу. А оскільки суспільство в нас на таке “ведеться”, опублікували частково ще якісь записи”, – сказав Баганець.
Колишній заступник генпрокурора вважає, що НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не мали права цього робити.
“Це грубе порушення кримінально-процесуального законодавства. Детективи НАБУ і прокурори САП не мають права розголошувати дані досудового розслідування, навіть із дозволу слідчого, якщо ці дані ганьблять честь і гідність людини, яка не визнана судом винною… Я не захищаю цих суддів, але я поважаю принцип презумпції невинності. До тих пір, поки вина людини не доведена в законному порядку, не підтверджено обвинувальним вироком суду, що людей не можна вважати злочинцями, тим більше – давати зрозуміти всьому суспільству, що це злочинці і що вони скоїли злочин”, – додав він.
На думку Баганця, ідеться про кампанію, спрямовану проти ОАСК.
“Відразу після публікації цих записів з’явилося колективне звернення шести – семи так званих громадських організацій, які фінансуються з-за кордону, вони звернулися до президента України із закликом ліквідувати ОАСК. Так я хотів би задати їм питання: навіть якщо голову суду або п’ять суддів цього суду ви підозрюєте у скоєнні злочину, то для чого і на якій підставі ліквідувати весь суд? Там же значно більше людей працює, четверо або п’ятеро. Це все говорить про те, що мова йде про кампанію, спрямованою проти цього суду. Суду, який комусь заважає реалізовувати якісь плани в Україні”, – заявив юрист.
Також він вважає, що активісти кваплять Офіс генпрокурора з підписанням подання на звільнення суддів ОАСК. Баганець зазначив, що таке подання має підписувати керівник САП Назар Холодницький.
“Він у відпустці, ну так це ж не трагедія – Холодницький ж не пішов у відпустку на рік. Якщо ви вже розслідували справу і немає ніякої судової перспективи, то чому ви сьогодні поспішаєте і наполягаєте на тому, щоб це подання негайно підписав генпрокурор або його заступник? Є конкретний керівник антикорупційної прокуратури, він вийде з відпустки і підпише. Це не завадить розслідуванню конкретного кримінального провадження і збору доказів. Зроблять подання або через тиждень або два – це не впливає на розслідування провадження”, – заявив Баганець.
Він вважає, що порушення кримінально-процесуального законодавства, допущені слідством, можуть призвести до втрати судової перспективи цієї справи.
“Якщо справа дійде колись до суду, то, природно, факти порушень будуть використані стороною захисту з метою звільнення конкретних осіб від кримінальної відповідальності. Якщо на це не зверне уваги наш спеціалізований особливий суд [Вищий антикорупційний суд], то є Верховний Суд України, є Європейський суд із прав людини. Однозначно, що на докази, які здобуті з порушенням КПК, суд не має права посилатися при прийнятті рішення у справі. Тому, природно, усі порушення будуть використані проти слідства… Це ж стосується і так званих записів. Якщо ці дані були отримані з порушенням порядку, встановленого КПК, а я впевнений на 100%, що так воно і було, то взагалі нема про що говорити. Не можна в суді використовувати докази, отримані злочинним шляхом”, – сказав юрист.
Баганець також вважає “абсурдними” підозри суддів ОАСК у захваті державної влади через встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя, оскільки ці органи виконують технічну функцію забезпечення роботи судової системи і не є органами влади.
“Те, що там немає ніякого захоплення державної влади, – це, я думаю, студенту першого-другого курсу юридичного факультету відомо. Це абсолютно придумане, маразматичне звинувачення”, – додав він.
17 липня 2020 року НАБУ вручило підозри главі ОАСК Павлові Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п’ятьом іншим суддям, а також керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 3512 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
18 липня Вовк заявив, що його не повідомляли про підозру.
Підозри ґрунтуються на аналізі записів, які, за даними слідства, було зроблено в кабінеті Вовка й оприлюднено 26 липня 2019 року. Тоді у прокуратурі заявляли, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявили про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів та їх дискредитацію. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це “цирк”, а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано. 11 суддів Окружного адмінсуду Києва скаржилися до Вищої ради правосуддя на тиск із боку правоохоронців.
19 липня 2020 року НАБУ опублікувало фільм “Зловживання в ОАСК: нові епізоди”. У ньому, як заявляли в бюро, наведено телефонні розмови Вовка з різними співрозмовниками. Зокрема, обговорюють тему здобуття контролю над різними структурами системи судоустрою – Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя.
В ОАСК заявляли, що не можуть передати вісьмом своїм суддям повістки на допити в НАБУ, оскільки вони у відпустках.
23 липня Вища рада правосуддя заявила, що в інформації, поширеній НАБУ, “акцентовано на вчиненні суддями злочину як встановленому факті, що не відповідає презумпції невинуватості”. У ВРП закликали бюро “утримуватися від заяв та публічних висловлювань, участі в інформаційній кампанії, які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому”.
