У процесі розпаду СРСР на окремі держави США найбільше цікавило, що буде з ядерною зброєю, якою володіла радянська держава. Про це в інтерв’ю засновнику інтернет-видання “ГОРДОН” Дмитрові Гордону розповів співробітник “Горбачов-Фонду”, дипломат, багаторічний особистий перекладач експрезидента СРСР Михайла Горбачова Павло Палажченко.
Він пригадав зустріч Горбачова, президента США Джорджа Буша – старшого, прем’єр-міністра Іспанії Феліпе Гонсалеса і короля Іспанії Хуана Карлоса в жовтні 1991 року в Мадриді, на якій був перекладачем. Зустріч відбувалася на полях Мадридської конференції щодо Близького Сходу. Вона, за словами Палажченка, була конфіденційною.
“Це було на другий день після знаменитого виступу [новообраного президента Росії Бориса] Єльцина, де він, ще не сказавши, що збирається відмовлятися від підписання Союзного договору, заявив, що Росія забирає в центру більшість повноважень, називав якісь неймовірні цифри… І король, і Гонсалес, і Буш висловлювалися щодо Єльцина та наших тодішніх сепаратистів дуже різко. Говорили, що так поводитися з державою не можна”, – розповів перекладач.
На думку Палажченка, усі учасники зустрічі не хотіли розпаду СРСР.
“Звісно, не хотіли, відкритим текстом говорили, що, от, вам доводиться мати справу з такими людьми, які просто граються долею держави і народів, які цю державу складають. Але, на жаль, після ДКНС позицію Горбачова путчисти так ослабили, що його спроби все-таки провести якийсь конфедеративний договір, який, принаймні, зберіг би єдині збройні сили (а це запобігло б багато чому, я думаю) не мали успіху. Я бачив по очах учасників тієї розмови, що ситуація викликала в них дуже великі побоювання. Про Близький Схід на цій зустрічі практично не говорили, говорили про те, як спробувати зберегти єдину державу”, – згадав перекладач.
Учасники зустрічі, як розповів Палажченко, найбільше запитань ставили щодо ядерної зброї та економіки.
“Насамперед, звісно, [їх цікавила ядерна зброя]. Й економічні реформи. Для американців, вони нам це говорили відкритим текстом, найважливішим було – що в разі розпаду країни станеться з ядерним озброєнням”, – повідомив перекладач.
Він нагадав, що свою позицію стосовно розпаду СРСР Буш публічно висловлював і, зокрема під час виступу у Верховній Раді в Києві 1 серпня 1991 року.
“Як глава держави і дипломат, він не міг сказати [Україні]: “У жодному разі не виходьте” [із СРСР]. Але все було сформульовано так, що ставало зрозуміло: Америка заявила про свій національний інтерес. І що в цей інтерес розпад Союзу не входив. За це його дуже сильно потім критикували, але він залишився на своїй позиції”, – зазначив Палажченко.
Перекладач Горбачова Палажченко: Тетчер розійшлася: “Ну що вони накоїли?! Які ж вони після цього лідери?” Читайте повну версію інтерв’ю
Радянський Союз розпався у грудні 1991 року. 8 грудня глави Білорусі, Росії та України зібралися в Біловезькій пущі, констатували, що СРСР припиняє своє існування, і підписали угоду про створення СНД. Підпис під документом поставили найвищі посадовці та глави урядів трьох країн: Борис Єльцин і Геннадій Бурбуліс від РРФСР, Станіслав Шушкевич і В’ячеслав Кебіч від Білорусі, Леонід Кравчук та Вітольд Фокін від України.
Унаслідок розпаду СРСР було утворено 15 незалежних держав.
Після розпаду радянської держави ядерна зброя дісталася чотирьом країнам: Росії, Україні, Казахстану та Білорусі. Але на початку 1990-х Україна, Казахстан і Білорусь добровільно відмовилися від своїх ядерних арсеналів.
ВІДЕО
