Головна — Світ — 26 березня 2025, 17:50

Переговори в Саудівській Аравії: Москва вимагає, Трамп погоджується

Черговий раунд переговорів у Саудівській Аравії закінчився на користь Росії: в обмін на згоду припинити удари по енергетичній інфраструктурі та забезпечити комерційне судноплавство у Чорному морі Москва зажадала скасування частини санкцій. І президент США уже заявив, що “розглядає” ці вимоги. 

Про що домовилися Україна і Росія (за посередництва США), що додатково вимагає Москва і чим все це може скінчитися?

Сергій Мельник, журналіст-міжнародник >>>>>>>>

Про що домовилися

Зустрічі “експертних груп” США, України та Росії тривали 23-25 березня і за їх підсумки Білий дім оприлюднив дві заяви — американо-українську та американо-російську. Вони майже ідентичні, проте в американо-українському варіанті є додатковий пункт: “Сполучені Штати залишаються відданими сприянню обміну військовополоненими, звільненню цивільних ув’язнених та поверненню примусово переміщених українських дітей”.

Додатковий пункт є і в російсько-американському варіанті: “Сполучені Штати допоможуть відновити доступ Росії до світового ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій”.

Спільних погоджених пунктів, які мають змістовне наповнення, всього два: 

домовилися забезпечити безпечне судноплавство, виключити застосування сили та не допустити використання комерційних суден у військових цілях у Чорному морі; домовилися розробити заходи щодо реалізації угоди про заборону ударів по енергетичних об’єктах Росії та України.

По енергетиці бити не можна. Але є нюанс 

За словами президента України, домовленість щодо заборони ударів по об’єктах енергетики почала діяти після того, як США офіційно оприлюднила обидва стейтменти: “Ми не вражаємо їхню енергетику, вони не вражають нашу енергетику”.

Фото: EPA/UPG Президент України Володимир Зеленський під час візиту на Донеччину, 22 березня 2025 р.

Згодом Кремль оприлюднив власну версію щодо того, які об`єкти енергетики Україна і Росія домовилися не атакувати: 

нафтопереробні підприємства; нафто-, газопроводи і сховища, насосні станції; електростанції, підстанції, трансформаторні і розподільчі станції; АЕС; дамби гідроелектростанцій.

Як зазначив головред “Європейської правди” Сергій Сидоренко, “з переліку, який Росія вважає чинним, “випали” українські енергооб’єкти, по яких Росія останнім часом завдає найбільше ракетних ударів. Це — потужності нафтогазовидобування, значна частина з яких розташована у Полтавській та Харківській областях. Удари по них протягом останніх кількох місяців виявилися дійсно болючими для України. За деякими оцінками, Україна втратила близько 40% потужності газовидобування, через що буде змушена імпортувати значні обсяги газу”. 

При цьому, у Москві зазначили, що заборона атакувати енергетичні об’єкти триватиме 30 днів, мораторій почався ще 18 березня, коли про таку ініціативу домовилися під час телефонної розмови Трампа з Путіним. Хоч після 18 березня росіяни кілька разів атакували об’єкти української енергетики.

LB.ua звернувся із запитом до ОП з проханням уточнити інформацію щодо об’єктів, які відтепер не будуть атакувати Україна та Росія, а також щодо логіки формування такого переліку. Ми також запитали, чи обговорювала Україні зі США можливі санкції у випадку, якщо Росія порушить домовленості.

Фото: EPA/UPG Наслідки атаки російського ударного безпілотника на об’єкт інфраструктури в Мерефі, Харківська обл.,18 березня 2025 р.

Мир на морі?

Ще один пункт домовленостей стосується припинення бойових дій на Чорному морі. Однак його росіяни супроводили чималим переліком вимог, без виконання яких угода не набуде чинності:

зняття обмежень на постачання в Росію сільськогосподарської техніки та обладнання, необхідного для виробництва добрив; зняття обмежень з “Россельхозбанка” та ряду інших банків, які забезпечують російську торгівлю продовольством, включно з відновленням доступу до SWIFT; зняття обмежень на здійснення операцій торгового фінансування; зняття обмежень із компаній-виробників і експортерів продовольства і добрив; зняття обмежень на роботу страхових компаній із вантажами продовольства і добрив; зняття обмежень на обслуговування в портах суден і вилучення з санкційних списків суден під російським прапором, які використовують у торгівлі продовольством.

Дональд Трамп уже підтвердив, що США готові розглядати такі вимоги. Зрештою, у спільній заяві США та РФ є пункт, який ми цитували вище, про те, що США “допоможуть відновити доступ Росії до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив”.

Фото: EPA/UPG Президент США Дональд Трамп тисне руку президенту РФ Володимиру Путіну після переговорів в Гельсінкі, 16 липня 2018 р.

Володимир Зеленський заявив, коментуючи вимоги РФ, що Україна не могла погодитись на такі поступки Росії: “Цього в адженді до зустрічі не було. Русскі, наскільки нам відомо, підняли питання щодо допомоги американської сторони рускім щодо транспортування їх агропродукції… Ми на це не пішли, щоб це було в нашому загальному документі”.

Однак це є в американо-російському стейтменті. І президент України визнав, що це — “послаблення позицій і послаблення санкцій”, додавши при цьому, що Україна не знає деталей цього пункту.

Важливий момент: значну частину обмежень, скасування яких домагається Москва, запровадили європейські партнери України. Тож, США в односторонньому порядку, на власний розсуд, скасувати їх не зможуть. 

Наслідки

Поки що ситуація виглядає наступним чином: 

1. Росія убезпечила себе від українських атак на НПЗ та нафтобази, важливі елементи головної експортної галузі. При цьому ворог продовжить атакувати цивільну інфраструктуру України без наслідків для себе. 

2. Україна нічого не виграє, якщо мораторій на бойові дії на Чорному морі таки запрацює — завдяки морським дронам Чорноморський флот практично паралізований, а торгівля триває без будь-яких угод з Москвою. 

3. Угода щодо моря може стати початком скасування санкцій проти Росії. При цьому, скасування без навіть найменшого натяку на прогрес у питанні припинення/призупинення бойових дій.

Прикро, проте США, схоже, не бачать у цьому проблеми. І це лише послаблює позиції України та США на перемовинах, а також поглиблює розкол між США та їхніми європейськими союзниками. 

4. Прагнучи домовленостей з Росією, США погоджуються на поступки, навіть не інформуючи про їх зміст Україну. Це перетворює усі ці “консультації” і “перемовини” на процес примушування України до виконання російських ультиматумів.

5. Сподівання України на те, що Росія першою порушить домовленості, можуть бути марними, бо факт порушення мають зафіксувати США. І вони ж мають на нього відреагувати — наприклад, посиленням санкцій, як резонно пропонує президент України. Однак чи робитиме це Білий дім? Схоже, що ні.

***

Фото: EPA/UPG Президент США Дональд Трамп під час зустрічі зі ЗМІ у Білому дому у Вашингтоні, 25 березня 2025 року

“Гадаю, Росія хоче покласти край цьому (війні), але, можливо, вони просто тягнуть час”, — заявив Дональд Трамп за підсумками переговорів у Саудівській Аравії. Багато хто розцінив ці слова як визнання того, що президент США почав усвідомлювати неконтруктивність Москви. Проте ці слова, схоже, були сказані з симпатією, бо Дональд Трамп додав, що сам робив аналогічно, ведучи бізнес: “Я робив це роками. Я не хочу підписувати контракт. Я наче хочу залишитися у грі, але, може, й не хочу цього робити”.

На жаль, доводиться констатувати: поки що дії США не наближають Україну до миру.

Сергій Мельник, журналіст-міжнародник .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; }  Теми: США, Росія, Чорне море, санкції, перемир’я, Дональд Трамп, війна з Росією, Володимир Зеленський