Дії Азербайджану і Туреччини в Нагірному Карабасі – це спроба продовжити геноцид вірмен ХХ століття. Про це в екстреному зверненні до нації 3 жовтня заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, запис розміщено у його Facebook.
“Метою азербайджанcько-турецьких розбійницьких банд є не тільки врегулювання військово-політичного карабаського питання. Вони прийшли не тільки для захоплення територій, сіл і міст. Їхня мета – Вірменія. Їхня мета – продовження політики геноциду вірмен”, – сказав глава уряду.
За його словами, приблизно 150 високопоставлених офіцерів турецької армії перебуває на командних пунктах збройних сил Азербайджану і керує військовими діями.
“Наші загони добровольців воюють на смерть на священній землі Арцаха (вірменська назва Нагірного Карабаху. – “ГОРДОН”). Наразі маємо численні людські втрати – серед військових і цивільних. Вийшла з ладу велика кількість бойової техніки, але противник так і не зміг вирішити жодного стратегічного завдання”, – заявив Пашинян.
https://www.facebook.com/nikol.pashinyan/videos/723574665168131/
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в “масштабній провокації”, обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок “стрімкого контрнаступу”. Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляють про жертви серед мирного населення.
Туреччина відкрито заявляла про підтримку Азербайджану в конфлікті з Вірменією. Турецький президент Реджеп Ердоган сказав, що Вірменія має покинути окуповану нею територію Нагірного Карабаху. Водночас в Анкарі заперечують надання Азербайджану військової допомоги, запевняючи, що азербайджанська армія справляється з деокупацією Карабаху сама.
У 1991 році за підтримки Вірменії Нагірний Карабах оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир’я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб.
Геноцид вірмен 1915 року призвів до знищення вірменської громади в Османській імперії. За різними оцінками, було вбито від 600 тис. до 1,5 млн осіб, мільйони вірмен депортували або втекли з Туреччини.
