Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що не чув від білоруської опозиції заяв про розвиток відносин з Україною, зокрема щодо російської агресії на Донбасі та у Криму. Про це він сказав у коментарі агентству “УНН”.
“Я нічого на цю тему не чув. Я лише чув заяви пані Тихановської [Світлана Тихановська, білоруська опозиціонерка] про Крим. Вона сказала, що не володіє інформацією, що там насправді відбулося у 2014 році. Вона сказала, що коли стане президентом, то обов’язково з’ясує, що там сталося, і визначить свою позицію”, – пояснив міністр.
Кулеба також згадав про позицію члена президії координаційної ради білоруської опозиції Павла Латушка, коли той був послом Білорусі при ЮНЕСКО.
Міністр заявив, що під час розгляду питань про окупацію Криму Росією та системні порушення прав людини на півострові білоруський дипломат діяв “не так, як очікувала б українська сторона від сусідньої та дружньої країни”.
“Я чую багато заяв лідерів білоруської опозиції про їхнє ставлення до Росії, і це, до речі, дуже позитивні заяви – усі вони розраховують на дружні відносини з Росією. Було б дуже корисно, якби вони висловили своє ставлення щодо України, щодо того, як вони будуть оцінювати й ставитися до російської агресії проти нашої держави, до незаконної окупації українських територій”, – додав Кулеба.
Білоруська опозиціонерка Світлана Тіихановська 14 серпня оголосила про створення координаційної ради для передання влади у країні. Фактично ця рада представляє погляди опозиції Білорусі. У його президію увійшли письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співробітник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, соратниця Тихановської Марія Колесникова і звільнений керівник мінського театру імені Купали Павло Латушко.
Тихановська, яка після виборів поїхала до Литви, говорила, що готова стати національною лідеркою і незабаром провести нові президентські вибори.
Дилевського і Ковалькову затримали співробітники ОМОН 24 серпня біля прохідної МТЗ. Із 5 вересня Ковалькова перебуває в Польщі. 31 серпня затримали Власову. Латушко виїхав до Польщі 2 вересня, в інтерв’ю ТАСС він заявив, що йому поставили ультиматум – або він покидає країну, або його притягають до кримінальної відповідальності.
Колесникову затримали вранці 7 вересня в Мінську з іще двома членам ради – Антоном Родненковим й Іваном Кравцовим. Її намагалися вивезти в Україну, але опозиціонерка порвала свій паспорт. Вона перебуває у білоруських прикордонників. Родненков і Кравцов прибули до України, але заявили, що хочуть скоро повернутися в Білорусь.
Максима Знака затримали вранці 9 вересня.
Алексієвич поки залишається в Білорусі. Письменниця 9 вересня заявила, що не збирається виїжджати з країни, незважаючи на спроби проникнення невідомих у її квартиру і затримання інших членів ради.
З 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п’ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Інші кандидати набрали менше ніж по 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбулися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах розпочалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Загалом на акціях протесту затримали понад 10 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасники мітингів.
