Цілком можливо, що скоро ми отримаємо нові докази життя на Марсі. Але це неточно. У будь-якому разі нинішній рік у плані досліджень Червоної планети може вийти дуже насиченим. Якщо все піде за планом
США летять на Марс. Китай летить на Марс. ОАЕ летять на Марс. Одразу три країни цього року збираються відправити свої місії до Червоної планети. При цьому, якщо для США подібні польоти будуть не в новинку, то дві інші країни в подібних речах – набагато менш досвідчені.
Що лише збільшує значущість майбутніх місій.
Чому саме зараз?
Це, до речі, важливе запитання. Річ у тому, що на Марс не просто ось так призначити будь-яку дату – і полетіти.
Приблизно раз на півтора-два роки планети Сонячної системи “шикуються” у такий спосіб, що тривалість польоту із Землі на Марс скорочується з дев’яти до семи місяців.
Тож виникає певне “вікно“, що дозволяє заощадити на часі і паливі. От саме таке “вікно” і настає.
Невелика передісторія
Досліджувати Марс почали дуже давно – приблизно 3,5 тис. років тому в Стародавньому Єгипті. Перші докладні звіти про розташування Марса склали астрономи з Вавилону, для цього було розроблено низку математичних методів.
Дані єгиптян і вавилонян допомогли древнім грекам розробити детальну геоцентричну модель для пояснення руху планет.
За кілька століть індійські та ісламські астрономи оцінили розмір Марса і відстань до нього від Землі.
Перші телескопічні спостереження Марса провів Галілео Галілей у 1610 році. Першу карту Марса було опубліковано в 1840 році, а більш точне картографування почалося з 1877 року.
У 1920-ті роки виміряли діапазон температур поверхні Марса. Вдалося встановити, що поверхня перебуває в екстремальних умовах, схожих на земні арктичні пустелі.
У 1947 році Джерард Койпер визначив, що розріджена атмосфера Марса містить великий обсяг двоокису вуглецю.
Перший список назв і координат 128 основних деталей поверхні (деталей альбедо) Марса, що відрізняються яскравістю від областей навколо, ухвалили у 1958 році на Х Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу.
З 1960 року почалися запуски автоматичних міжпланетних станцій для вивчення планети.
Тепер повернемося до сьогодення.
Місія США
“Наполегливість”
“Наполегливість” (Perseverance) – це назва місії марсохода NASA “Марс-2020”. Назву було вибрано серед 28 тисяч заявок, надісланих американськими школярами на заздалегідь оголошений конкурс.
Переміг семикласник Олександр Мазер, який отримав право разом зі своєю сім’єю спостерігати за запуском космічного апарата з космодрому на мисі Канаверал.
До речі, імена всіх 155 півфіналістів нанесуть на мікросхему, яка вирушить на Марс на борту ровера.
Сам запуск наразі заплановано на 30 липня. Хоча, враховуючи мінливості погоди, завжди можливі зміни (що не так давно відчула SpaceX Ілона Маска).
Залежно від дати запуску, очікується, що марсохід прибуде на Червону планету в період з 31 січня по 18 лютого 2021 року.
Місце висадження – кратер Джезеро.
Завдання – з’ясувати, чи є життя на Марсі. І оцінити перспективи розвитку атмосфери на планеті. Зокрема, чи зможе вона коли-небудь стати придатною для життя людей.
Марсохід Perseverance обладнаний 23 камерами, важить 1043 кг. Планується, що він буде збирати зразки гірських порід і ґрунту.
Ці зразки помістять у стерильні металеві контейнери і залишать на поверхні планети.
Їх повинна підібрати наступна місія NASA, яку заплановано на 2026 рік.
Місія Китаю
“Запитання до небес”
Tianwen-1 (“Запитання до небес”). Так називається китайська місія до Марсу. Названа вона на честь поеми письменника Цюй Юаня, що жив приблизно в 340-278 рр. до н. е.
Результати конкурсу з вибору назви, який тривав майже чотири роки, було оголошено 24 квітня 2020 року – в День космонавтики Китаю.
Запуск місії заплановано з 23 квітня по 5 серпня (залежно від погодних та інших умов).
Очікуване місце висадження – район марсіанської рівнини Утопія. Зонд повинен досягти пункту призначення в лютому 2021 року.
Завдання – аналогічне американській місії. Тобто пошук слідів життя на Марсі і “розвідування” атмосфери.
Ровер, який буде кататися планетою, важить близько 200 кг. Він оснащений навігаційною і топографічними камерами, а також радіолокаційною станцією.
Що цікаво, місія повинна доправити до Марса не тільки ровер, але й орбітальний апарат, який буде досліджувати планету, рухаючись навколо неї орбітою.
Місія ОАЕ
“Надія”
ОАЕ сподіваються стати першою арабською країною, яка здійснила міжпланетний переліт. Програма з вивчення Марса називається Hope (“Надія”).
Очікувана дата запуску (залежно від різних умов) – 20 липня. Його проведуть з японського космодрому Танегасіма.
Мета – спостерігати за атмосферою з орбіти Марса, щоб створити першу повну картину клімату планети протягом року.
Зонд також вивчить нижні шари атмосфери, де формується марсіанська погода.
ОАЕ дуже хоче досягти орбіти Марса до 50-річчя з дня заснування країни, яке відзначатимуть 2 грудня 2021 року.