В одній зі свіжопрочитаних політологічних статей мене зачепила така основна теза: Росія і США – у конфронтації.
По-моєму, це або короткозорість, або догідливий реверанс автора вбік Кремля: ви велика держава, важливий гравець на міжнародній арені, у вас конфронтація аж із самими Сполученими Штатами!
Путінська Росія у зовнішній політиці не здатна на реально потужні дії, які торкнулися б американських інтересів. Вона може тільки з останніх сил напружитися і насрати під дверима, як у Сирії. Або напаскудити найближчим сусідам, до долі яких американцям загалом як до лампочки Ілліча. У Середній Азії та в Тихому океані Москву за всіма показниками б’є Пекін, на Закавказзі – Анкара тощо.
Конфронтація може бути тільки між гравцями, приблизно рівними за політичною, економічною і військовою вагою. Верхня Вольта з ракетами не така.
У Вашингтоні російський режим потрібен переважно як жупел, яким політики лякають широку публіку й одне одного. Демократи дорікають Трампу в потуранні Путіну, республіканці ініціюють санкції проти “Газпрому”, щоб показати, що і вони – не путінські агенти. Справа чисто внутрішня, і Кремль тут лише привід для зведення внутрішніх рахунків.
Не треба себе дурити щодо ваги та ролі нинішньої Росії. Жодної “конфронтації”, яка була в роки холодної війни, зараз немає і не може бути.
Джерело: Михаил Крутихин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
