Наслідки масованого удару: відключення електроенергії повернулися, але графіки ще змінюватимуть

Масована атака по енергетиці 

Загалом у неділю, 17 листопада, росіяни застосували 120 ракет і 90 дронів. Це перша масована атака після 26 серпня — тоді Кремль завдав найдужчого удару по Україні за весь час повномасштабного вторгнення, використавши понад 230 засобів ураження. 

Цього разу перевершити показник росіяни не змогли. Не вдалося їм і досягти головної мети — занурити Україну в цілковиту темряву.

Рятувальники ліквідують пожежу, що виникла внаслідок ворожої атаки на об’єкт інфраструктури на Рівненщині, 17 листопада 2024 року.

Українська протиповітряна оборона знищила більшість повітряних цілей. Серед них, скажімо, ракета «Циркон» й одразу сім «Кинджалів». Близько десятка повітряних цілей збили пілоти літаків F-16, повідомив президент Володимир Зеленський. 

Цього разу росіяни піднімали в небо рекордну кількість літаків. Загалом 44 бомбардувальники й винищувачі різної модифікації. Серед них були й літаки Ту-160, які Росія використовує вкрай рідко.

«Росіяни вперше за два роки підняли їх у повітря. Вони надзвукові, тобто теоретично до пускового району вони можуть долетіти не за кілька годин, а за кілька десятків хвилин. У чому від них загроза? Кожен такий бомбардувальник може нести навіть по 12 ракет: або Х-101, або Х-55. Але з іншого боку — ці літаки дуже капризні. Там часто виникають проблеми, наприклад, з двигуном. Якщо використали Ту-160, то це означає, що вони вже дуже хочуть знищити нашу енергетику», — пояснив експерт видання Defense Express Іван Киричевський. 

Загалом російська стратегічна авіація має 13 бомбардувальників Ту-160. Ще три літаки новішої модифікації залишаються у статусі «на випробуваннях», підрахували у Defense Express.

Надзвуковий бомбардувальник стратегічного призначення Ту-160М

Польща піднімала свої винищувачі через російську атаку. У стані підвищеної готовності працювали й наземні засоби протиповітряної оборони. 

Кілька ракет і дронів порушили повітряний простір Молдови. Вони залетіли вглиб сусідньої країни, коли рухалися в західні області України.

«Вибухи поруч з нашим кордоном і дрони, що низько пролітають над нашими селами, свідчать про ризики для наших громадян, спричинені жорстокою війною Росії», — заявив міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой. 

Уже в неділю ввечері росіяни атакували балістикою Суми — загинули 11 людей. У місті перебої з електропостачанням.

Рятувальники працюють на місці обстрілу багатоповерхового будинку в Сумах

Знеструмлення повернулися в усі області 

Головною ціллю масованої атаки була енергетика, повідомили в уряді. 

На Одещині росіяни обстріляли підстанцію Укренерго — загинули двоє працівників. Одразу після масованої атаки в регіоні виникли перебої з постачанням світла, тепла й води. А критичну інфраструктуру й лікарні довелося перевести на генератори. Найскладніше було в Одесі: увечері вулиці міста були практично повністю темними. Виникли проблеми з рухом електротранспорту. Містом зараз курсують гуманітарні автобуси, проїзд у них безкоштовний. А для школярів оголосили два вихідні.

В області відкрили майже сім сотень пунктів незламності, а в понеділок, 18 листопада, ремонтники продовжували долати наслідки російської атаки.

На Рівненщині недільна російська атака залишила без світла близько 300 тисяч людей. Уже ближче до вечора обласна влада повідомила: проблем з водою, теплом і газом у регіоні немає. Але без електропостачання тоді залишалися ще близько 20 тисяч споживачів. Водночас енергетики попередили: варто бути обачними, бо напруга в мережі може бути нестабільною. 

На Львівщині росіяни пошкодили магістральну трубу, унаслідок чого без тепла ночували близько шести тисяч людей. 

Країна знову мусить жити за графіками відключення світла. На понеділок, 18 листопада, енергетики прогнозували обмеження з 6:00 до 22:00. Тобто дві черги відключень одночасно.

В Укренерго просять споживачів не вмикати відразу кілька потужних пристроїв у час, коли світло повертається. Бо це може перевантажити мережу. 

Обленерго й компанії-постачальниці електроенергії вже оприлюднили графіки відключення.

Сергій Коваленко

«Зверніть увагу: якщо Укренерго коригуватиме обсяги відключень, ми також будемо змінювати графіки. Про час оновлень будемо писати у примітці поруч з графіками», — зауважив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко. 

Зрештою, у понеділок зранку для низки регіонів на заході країни планові знеструмлення скасували. Йдеться про Закарпаття, Львівщину, Рівненщину й Івано-Франківську область. 

Наслідки атаки для енергетики серйозні, на ремонти потрібен час. З огляду на попередній досвід, графіки знеструмлення можуть скасувати за 10–14 днів. Але це за умови, що не буде нових атак. Утім період ремонтів може бути й коротшим. В уряді просять споживачів бути терплячими, адже ремонтні бригади працюють практично цілодобово й без вихідних. 

Росіяни атакували щонайменше чотири підстанції, що з’єднують АЕС з мережею країни. Це дуже небезпечна тактика, яка може призвести до аварій. 

Недільного ранку українські атомні станції мусили значно зменшити потужність генерації електроенергії, повідомили в МАГАТЕ. Це був запобіжний захід, щоб уникнути катастрофи. На повну силу в неділю працювали лише два реактори з дев’яти на контрольованій Україною території.

Південноукраїнська АЕС

Хмельницька, Рівненська й Південноукраїнська АЕС не зазнали безпосередніх атак, водночас масований обстріл був спрямований саме проти них.

«АЕС потребують надійного підключення до мережі як для передачі електроенергії, яку вони виробляють, так і для отримання зовнішньої енергії для охолодження реактора», — повідомили в МАГАТЕ. 

Подібна ситуація вже траплялася 26 серпня. Тоді росіяни також обстріляли підстанції, які з’єднують АЕС із мережею країни. Про ймовірність повторення такої тактики Кремля українська влада попереджала вже не раз. 

Проблеми з імпортом були ще до масованої атаки 

Минулого тижня Укренерго на добу запроваджувало обмеження електроспоживання для бізнесу та промисловості. Це був поганий сигнал, який засвідчив, що ситуація в енергетиці і без масованих ударів залишається хиткою. Надто на тлі поступового збільшення споживання світла через зниження температури.

Причиною обмежень стали зупинки на ремонти кількох блоків теплових станцій. Роботи провели дуже швидко, тому обмеження для бізнесу скасували, а побутових споживачів вони взагалі не зачепили. 

Уникнути будь-яких обмежень на споживання електроенергії дозволив би імпорт. Однак закупівлі з-за кордону стрімко провалилися з кількох причин.

«Головне — це те, що ціни в Європі, зокрема, у сусідніх до нас країнах, зросли просто до захмарних величин. І виходило так, що в денні години, коли ми потребуємо цієї електрики, імпорт був потужністю 100–200 МВт — це взагалі ні про що. Це був один з факторів, який і зумовив дефіцит», — пояснив експерт галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Ціна електроенергії в Європі останніми тижнями зросла через дефіцит. Бо через штиль значно скоротилося виробництво на вітрових станціях. 

Скажімо, Польща вже кілька разів мусила просити аварійної допомоги в сусідів. На початку листопада електроенергією з країною-сусідкою ділилася й Україна. У нашій державі був надлишок світла, і тоді це врятувало Польщу від графіків відключення. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *