Рішення Конституційного Суду України, яким скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є політичним. Так КСУ не тільки легітимізує наміри політиків і чиновників приховати від суспільства незаконно придбане майно, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування розслідують у межах кримінальних проваджень. Про це йдеться в заяві Національного антикорупційного бюро України.
“Запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції гідності. Це – наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році. Його мета – зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, що утримуються коштом платників податків, у тому числі це стосується і суддів. Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками”, – зазначили в НАБУ.
Там підкреслили, що завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не буде контролювати і не матиме права питати про майно суддів і джерела їх походження, притягувати їх до відповідальності за наявності розбіжностей.
“Таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства у сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними”, – ідеться в заяві.
У відомстві заявили, що станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ було 110 кримінальних проваджень, у межах яких детективи розслідували приблизно 180 фактів умисного занесення посадовцями недостовірних відомостей в електронні декларації. За сімома фактам (серед них троє нардепів) уже повідомили про підозру, 34 справи передали до суду. Стосовно 13 осіб уже є рішення суду.
Через рішення КСУ всі ці справи має бути закрито. Отже, посадовці, викриті у зловживаннях, уникнуть відповідальності.
“Запроваджуючи е-декларування, Україна наслідувала кращі практики розвинених західних країн, у яких декларування є елементом політичної культури та проявом поваги до громадян. Дієвість цього інструменту визначається ступенем відповідальності за його порушення, яку КСУ своїм рішенням фактично звів нанівець. Тим самим завдано нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції”, – резюмували в НАБУ.
27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, заявили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації. 28 жовтня суд опублікував рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.
Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що рішення КС, яким він визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, ухвалили із “кричущими процесуальними порушеннями”.
Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.
28 жовтня збори суддів Конституційного Суду України звернулися до президента України, голови Верховної Ради і прем’єр-міністра із заявою про тиск на суд.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив, що трьом суддям Конституційного Суду було відомо про те, що вони не можуть діяти об’єктивно (зокрема, через незаконне декларування у двох із них). Однак вони брали участь у розгляді антикорупційного законодавства.
НАЗК сьогодні о 18.00 закрило реєстр електронних декларацій , виконуючи рішення КС.
