Те, що відбувається в Хабаровську, легко описати двома рядками з Висоцького: “Послушай, Зин, не трогай шурина – какой ни есть, а он родня”.
Два роки тому, на зло Путіну і “єдиноросам”, хабаровці обрали собі в губернатори суто конкретного Фургала з типовою біографією члена ЛДПР. Путін це витерпів, але демонстративна байдужість під час “занулення” стала останньою краплею, і Путін, розлютившись, Фургала заарештував. І хабаровці вийшли на вулиці.
За Фургала? Ні, за себе. Тому що арештом обраного ними губернатора Москва дала їм прилюдний ляпас.
Ситуація цілком трагікомічна, тому що Фургал явно не Гавел. Але, як не крути, це – подробиці на тлі набагато важливіших речей.
Коли в Росії увійде у звичку обирати собі адміністрацію завдяки чесному, рівному і вільному голосуванню, ось тоді настане час поговорити і про якість вибору. А поки що йдеться про повернення самого права робити це, а не зустрічати з поклоном чергового мудака з Орди, доправленого з ярликом на князювання.
Молодці хабаровці.
І, до речі, зверніть увагу на хабаровську поліцію. Щось вона не поспішає молотити земляків палицями й саджати в автозаки… Москва далеко, і з кожним днем усе далі. І силами ОМОН ближчою її не зробити.
“Дивись, дочекаєшся в мене”…
Федералізм буде федералізмом, якщо дати людям можливість вільно обирати собі владу. А якщо наполягати на поліцейщині, одного разу федералізм стане сепаратизмом.
Агов. Бункере, бункере, я Росія. Як чуєш?
Джерело: Виктор Шендерович / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
