Міністерство юстиції України виступає за скасування люстрації керівників Комуністичної партії та інших високопосадовців, які працювали в часи СРСР. Про це 23 червня під час засідання Конституційного Суду України, який розглядає конституційність ухваленого 2014 року закону про очищення влади, заявив міністр юстиції Денис Малюська, його виступ опубліковано на каналі Мін’юсту в YouTube.
У відомстві вважають, що всі категорії чиновників, які згадано в законі про очищення влади, потрібно розділити на три групи.
“Перша – чиновники Компартії й ті, хто працював за часів Радянського Союзу. Із часів Радянського Союзу сплинуло чимало років, і люструвати їх на 10 років абсолютно незрозуміло, неактуально і необґрунтовано. Баланс інтересів явно порушений, є втручання держави у приватне життя без державно обґрунтованого інтересу”, – вважає Малюська.
Цю категорію осіб, на його думку, варто із закону виводити, оскільки “ніякого державно-громадського інтересу тут немає”.
Друга категорія – чиновники, які “з вірогідністю 99,9% впливали на формування державної політики” під час президентства Віктора Януковича, продовжив Малюська. Це топчиновники, члени уряду та керівники Адміністрації Президента. Вони мають підпадати під автоматичну люстрацію, вважають у відомстві.
До чиновників, які не потрапили під це визначення, на думку Малюськи, потрібно застосовувати “індивідуальний підхід”. Він розповів, що розроблений міністерством законопроєкт про люстрацію передбачає створення спеціальної комісії, яка буде в індивідуальному порядку розглядати скарги люстрованих осіб та встановлювати в кожному конкретному випадку, чи сприяв той чи інший чиновник узурпації влади Януковичем і чи створював він небезпеку для основ правопорядку держави.
Міністр зазначив, що не в усіх випадках ці критерії будуть справедливими, але “це буде оптимальним балансом і справедливим рішенням у більшості випадків”.
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У законі також ідеться, що особи, які було обрано і які працювали на керівних посадах у Комуністичній партії Радянського Союзу, Комуністичній партії України, Комуністичній партії іншої союзної республіки колишнього СРСР (починаючи з посади секретаря районного комітету і вище), протягом 10 років не можуть обіймати високі посади в Україні. У реєстрі люстрованих чиновників – 884 прізвища.
У січні 2015 року 47 депутатів Верховної Ради передали до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання передав Верховний Суд України. Усі три подання об’єднано в одне конституційне провадження. КСУ розглядає справу із 2015 року.
У жовтні 2019 року Європейський суд із прав людини за скаргою п’ятьох люстрованих українських чиновників установив порушення ст. 6 Конвенції із прав людини (право на справедливий суд) у зв’язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 (право на повагу до приватного життя) й ухвалив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні зазначали, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більше ніж року за часів Януковича. У лютому 2020 року рішення ЄСПЛ набуло чинності.
У червні Малюська заявив, що Кабінет Міністрів не буде чекати на рішення Конституційного Суду щодо конституційності закону про люстрацію і подасть до парламенту новий законопроєкт.
“Чекати – найбільш зручна позиція, але в нас є рішення ЄСПЛ і рішення судів про стягнення мільйонних сум чи не щомісяця”, – сказав він.
