Віктор Володимирович Медведчук з’їздив подбати про український народ перед “самим”. У першу чергу він, звичайно, відправився в Москву, щоб показати напередодні місцевих виборів своїм шанувальникам, що все ще має унікальну можливість не просто зустрічатися, але навіть сидіти у присутності “сонцеликого”. Світячись його відбитим світлом, лідер ОПЗЖ і сам стає подібним богам.
Нічого, що за розпорядженням дорогого кума російські війська окупували великий шматок України і продовжують вбивати наших людей. Нічого, що у світі на Путіна дивляться як на небезпечного психа, цинічну тварюку, готову труїти своїх політичних опонентів бойовою отруйною речовиною і брехати, брехати, брехати. Медведчук – підлесливий шанувальник господаря Кремля і в числі найбільш наближених готовий на знак захоплення і безмірної лояльності вколоти собі і своїй родині якусь погань із нарочито пропагандистською назвою “Супутник V”, яку височайшим повелінням, усупереч поширеній думці міжнародних експертних організацій, велено називати чудодійною вакциною від коронавірусу.
– Температура була? – поблажливо цікавиться Путін у своєї шістки з України.
– Дуже легко перенесли, – поспішає запевнити Медведчук.
А якби й температура?! Це ж просто щастя потемпературити в результаті щеплення лайна за російського пана. Путін розповідає йому, що таких же уколів удостоїлося все керівництво силових структур Російської Федерації, включаючи міністерство оборони і ФСБ. Віктор Медведчук у цьому ряду виглядає цілком природно.
Розмова заходить про те, як би так зробити, щоб і всіх українців вколоти, вождь ОПЗЖ тут же дбає перед Кремлем про всіх нас, немов його хтось уповноважив.
– Треба з фахівцями з України зайнятися реалізацією цього плану, – відповідає йому російське начальство. – Потрібно, щоб офіційна влада України відповідним чином сформулювала свої запити, свої потреби. Ми до цієї роботи готові.
Вони готові, хто б сумнівався. Віктор Медведчук у цій розмові, зрозуміло, представляє неофіційну владу України. І в цій якості просить президента Росії зняти санкції з українських підприємств: страждають і без того не вколоті українські робітники. За розпорядженням Путіна куму з цього приводу влаштовують зустріч із прем’єром Мішустіним, на якій теж ллються крокодилячі сльози про страждання українського народу від неправильних російсько-українських відносин. При офіційній владі Медведчука такого неподобства не сталося б.
Норвезький політик Відкун Квіслінг був гарячим шанувальником фюрера. Він навіть створив партію нацистського типу, яка у норвежців, утім, популярності не здобула. Гітлерівці теж ставилися до нього з помітною зневагою. Коли в 1940 році німецькі війська вступили в Норвегію, Квіслінг спробував спорудити уряд на чолі із собою, але німці швидко прикрили цю лавочку, вважаючи за краще мати просту окупаційну адміністрацію, при якій ніби п’яте колесо до воза був послужливий Квіслінг. У звільненій Норвегії Квіслінга судили і розстріляли, а його ім’я стало прозивним при позначенні національного зрадника.
Медведчук – наш Квіслінг. Але його політична сила представлена у Верховній Раді, за популярністю в українців вона посідає друге-третє місце, у неї найбільш потужний інформаційний супровід у воюючій Україні, побудований за найміцнішими рецептами Останкіно. В українського Квіслінга потужний бізнес як в Україні, так і в Росії. У нього все добре. Його не турбують патріоти, оскільки він їх, очевидно, зовсім не турбує. І десь тут пролягає різниця між патріотизмом норвезьким і українським, яка веде, відповідно, до різних доль наших квіслінгів і нескінченної відмінності наших суспільств і держав.
Ні, Медведчуку ніхто не дозволить стати російським гауляйтером України й обколоти “Супутником” усе населення на славу кума. Але і того, що йому дозволено, досить, щоб зрозуміти, наскільки ми тяжко хворі.
Джерело: “Слово і діло”
Опубліковано з особистого дозволу автора
