Національне антикорупційне бюро як було, так і залишається повноцінним дієздатним правоохоронним органом. Про це міністр юстиції Денис Малюська заявив у Facebook, коментуючи рішення Окружного адміністративного суду Києва про усунення директора НАБУ Артема Ситника з посади.
26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього голови другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до НАБУ про незаконність його звільнення (наказ підписав голова НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на цю посаду) дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на посаду голови НАБУ не виконують понад місяць, унаслідок чого “штучно продовжують дію указу” про його призначення.
ОАСК передбачив передання повноважень Ситника одному з його заступників і дав низку вказівок Кабміну, Раді національної безпеки і оборони. Мін’юст, зокрема, має занести до Єдиного реєстру юросіб зміни, виконуючи рішення КСУ.
Малюська повідомив, що відомство не може виконати вказівку ОАСК.
“Мін’юст не може вносити зміни до Єдиного державного реєстру, щоб виконати будь-яке рішення Конституційного Суду України або ж окремої ухвали. Зміни до інформації, що міститься в реєстрах, вносяться державними реєстраторами, а Мін’юст лише розглядає скарги на дії реєстраторів і вносить дані у ЄДР виключно за результатами розгляду таких скарг. Часи, коли в Мін’юсті були реєстраційна служба і реєстратори, давно минули. Тобто ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ із ЄДР немає, і він там залишиться”, – написав міністр.
Він зазначив, що питання того, чи є НАБУ органом виконавчої влади (ОАСК керувався законом “Про центральні органи виконавчої влади”, мотивуючи необхідність передання повноважень Ситника одному з його заступників), до кінця не вирішене.
“КСУ у своєму рішенні вказав, що в НАБУ є ознаки центрального органу виконавчої влади, однак чіткої тези про те, що це все-таки орган виконавчої влади, немає. Положення закону про НАБУ в частині процедури призначення директора НАБУ все ще чинні і залишаться такими до 17 грудня 2020 року. Ну, і якщо підбити підсумок, то статус-кво щодо НАБУ і його керівника не змінився”, – додав Малюська.
Водночас він повідомив, що “до певної міри” поділяє “стурбованість ОАСК”.
“Прогалини у регулюванні після рішень КСУ виникають, і їх будемо врегульовувати“, – підсумував міністр.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1271072319940154&id=100011121947008
У НАБУ заявляли, що мають намір оскаржити рішення ОАСК. У бюро назвали його “заангажованим і абсурдним”. Метою такого рішення в НАБУ вважають блокування своєї роботи як “установи, яка викрила суддів ОАСК у масштабних зловживаннях і спробі захоплення влади”.
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. Від моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, скоєним вищими посадовими особами.
У травні 2020 року у КС надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов до висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
У КСУ підкреслювали, що рішення про неконституційність призначення Ситника не поширюється на правовідносини, що виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від “Слуги народу” Федір Веніславський пояснював, що рішення КСУ не містить загрози для справ, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, скоєні директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними і конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства і заявило, що факт визнання неконституційним указу про призначення Ситника не припиняє його повноважень.
