Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 26 вересня, підкреслив, що в Білорусі зараз криза авторитарної влади, яка “не може прийняти логіку демократії”.
Офіційна білоруська влада намагається втриматися силою, зазначив Макрон і додав: “Зрозуміло, що [президент Білорусі Олександр] Лукашенко мусить піти”.
Він припустив, що зустрінеться з головною білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською під час візиту в Литву.
Лукашенко 23 вересня вшосте вступив на посаду президента. Церемонія інавгурації відбулася в Палаці незалежності в Мінську таємно. Уперше в історії Білорусі її не анонсували. Усупереч вимозі законодавства, церемонію не транслювати по телебаченню.
Інавгурація Лукашенка відбулася на тлі масових акцій протесту, які тривають у країні з 9 серпня. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента Білорусі сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли невдоволених, які вийшли на вулиці. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів затримали понад 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Після таємної інавгурації Лукашенка жителі Білорусі також вийшли на протести. Проти них міліція застосувала водомети.
Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Кулеба заявив, що приведення Лукашенка до присяги не означає його визнання легітимним главою білоруської держави.
