Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас на засіданні комітету із закордонних справ Європарламенту 13 липня заявив, що переговори в нормандському форматі з урегулювання ситуації на Донбасі просуваються повільно і нелегко. Про це повідомляє “Німецька хвиля”.
Він зазначив, що політика щодо України та Росії буде одним із пріоритетів для Німеччини, яка розпочала головувати у Раді Європейського союзу 1 липня.
Маас нагадав, що всередині Євросоюзу зберігається “мінімальний консенсус” у політиці щодо Росії, який полягає в регулярному продовженні санкцій.
“Я вважаю, що ми потребуємо більше… Тому ми хочемо підготуватися до часу, коли з Росією можна буде знову інтенсивніше говорити про стратегічні відносини. Я вважаю, це потрібно підготувати. Бо це тема, якою ми займатимемося в рамках нашого головування в Раді ЄС”, – сказав Маас.
За його словами, для змінення або відновлення стратегічних відносин ЄС із Росією “потрібне рішення в Україні”.
Глава німецького МЗС повідомив, що переговори в нормандському форматі є нелегкими, прогрес обмежений, але “рішення на сході України буде передумовою для того, щоб усередині ЄС узагалі можна було говорити про тему Росії”.
Він нагадав, що повного припинення вогню сторони конфлікту так і не досягли, а домовленості саміту “Нормандської четвірки” в Парижі у грудні 2019 року стосовно розведення сил не виконано.
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і “Нормандської четвірки” (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів “Нормандської четвірки”. У підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою “всіх на всіх” до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.
