Із посольства Литви в Білорусі виїде ще щонайменше шестеро співробітників, про це 12 жовтня повідомила агентству Delfi прессекретарка литовського міністерства закордонних справ Раса Якілайтене.
2 жовтня МЗС Білорусі висунуло вимогу посольствам Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів: у литовському посольстві замість 25 має залишитися 14 співробітників. Посол Литви Андрюс Пулокас покинув Мінськ для консультацій 5 жовтня.
Спочатку Литва відмовлялася скорочувати диппредставництво. Потім Вільнюс відкликав із Мінська п’ятьох акредитованих дипломатів, але компроміс не влаштував білоруську сторону, пояснила Якілайтене.
“Дипломатів, які працюють у Білорусі, хотіли оголосити персонами нон ґрата, а це ускладнило б їхню можливість працювати в майбутньому. З урахуванням цих ультиматумів ми відкликали ще шістьох дипломатів, щоб зупинити цей процес обмеження дипломатичних контактів”, – сказала представниця МЗС Литви.
У зовнішньополітичному відомстві побоювалися, що білоруський режим міг оголосити небажаними особами будь-яких незручних для нього литовців. Це обмежило б можливості людей влаштуватися на роботу в інших країнах, які товариськи налаштовані стосовно нинішньої влади Білорусі.
Литва оцінює дії білоруського режиму як недружні, додала Якілайтене.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту через фальсифікацію результатів голосування на виборах президента, на яких, за офіційними даними, переміг глава держави Олександр Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про впевнену перемогу опозиційної кандидатки – Світлани Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітингувальників. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню.
Низка держав, зокрема Литва, не визнала інавгурації Лукашенка.
