Листівки розбрату: Чому знову посварилися КНДР і Південна Корея і наскільки все серйозно

Після недовгого перемир’я країни фактично перебувають на межі війни

У квітні 2018 року лідер КНДР Кім Чен Ин і президент Південної Кореї Мун Чже Ін провели спільний саміт і підписали за його підсумками спільну декларацію, що передбачала укладення мирного договору між країнами після понад півстолітньої ворожнечі.

Здавалося б, відносини почали ставати нормальними, але зараз спалахнув новий конфлікт. На початку червня 2020 року КНДР заявила про розрив зв’язків із Південною Кореєю. Приводом для рішення офіційного Пхеньяна стало відправлення через кордон південнокорейськими активістами до Північної Кореї агітаційних листівок, в яких нібито засуджувалась політика Кім Чен Ина, зокрема його ядерні амбіції і придушення прав людини.

КНДР також заявила про намір повернути свої війська в демілітаризовану зону. Пізніше північнокорейські військовики підірвали розташований у Кесоні вузол зв’язку, який використовувався для переговорів між двома країнами. Своєю чергою Південна Корея заявила, що не терпітиме “нерозумну поведінку” КНДР.

З чого почався конфлікт?

На початку червня поточного року з’явилася інформація, що північнокорейські перебіжчики періодично посилають на Північ повітряні кулі з листівками, що містять критику влади КНДР. Іноді агітки відправляють разом із продуктами, щоб спонукати північнокорейців забрати їх. При цьому жителі КНДР можуть отримувати новини тільки з контрольованих державою ЗМІ. Більшість громадян не мають доступу до інтернету.

Водночас сестра північнокорейського лідера Кім Йо Чжон сказала, що кампанія з поширення листівок була “ворожим актом”, який порушив мирні угоди, укладені під час саміту в Пунмунджомі у 2018 році між президентом Південної Кореї Мун Чже Іном і лідером КНДР Кім Чен Ином.

Кім Йо Чжон наголосила, що “військовий договір, який було досягнуто у 2018 році, навряд чи має якусь цінність”. 

Тоді ж КНДР заявила про розрив усіх державних зв’язків з Південною Кореєю. 

Північна Корея повністю вимкне і припинить лінію зв’язку між владою Півночі і Півдня, яка підтримується через об’єднане відділення зв’язку Північ – Південь… з 12:00 9 червня 2020 року”, – повідомило центральне інформаційне агентство КНДР.

Пхеньян назвав Південну Корею “ворогом” і вирішив закрити офіс зв’язку із Сеулом, який було створено у 2018 році в північнокорейському місті Кесонг для зниження напруженості між країнами.

Що було потім

15 червня Південна Корея запитала у КНДР щодо можливості відправити спеціального посланника до Пхеньяна. У відповідь на це Кім Йо Чжон назвала запит Сеула “хитрощами” і категорично відмовилася погоджуватися на подібні пропозиції.

16 червня північнокорейський Генеральний штаб заявив, що вивчає план дій” щодо переходу армії в демілітаризовану зону. Повідомлялося, що армія КНДР перебуває “у стані підвищеної готовності” і готова “швидко і ґрунтовно” виконати будь-які рішення уряду.

Пізніше північнокорейські військовики підірвали розташований у Кесоні вузол зв’язку, який використовувався для переговорів між двома країнами.

NEW: Video from KCTV shows the inter-Korean joint liaison office blowing up with billows of smoke entering the air.

North Korea demolished the office at approximately 2:50 p.m. on Tuesday.

MORE HERE: https://t.co/gsKpEz8Mhi pic.twitter.com/SwIlaljM50

  NK NEWS (@nknewsorg) June 17, 2020

Тож напруженість на Корейському півострові різко зросла, а південнокорейські військовики посилили спостереження і готовність до можливих випадкових зіткнень поблизу напружених прикордонних районів.

Реакція Південної Кореї

Представник адміністрації президента Південної Кореї Юн До Хан заявив, що в Сеулі більше не будуть терпіти “нерозумні вчинки і слова” з боку КНДР. А представник Комітету начальників штабів країни Чон Дон Чжин пообіцяв жорстко відповісти на військові провокації Північної Кореї.

“Північ заплатить високу ціну, якщо почне бойові дії”, — підкреслив він.

Чжин також зазначив, що південнокорейські збройні сили ведуть цілодобове спостереження за діями КНДР і готові миттєво відреагувати на будь-які провокації.

У підсумку

Ситуація на Корейському півострові залишається напруженою, а країни після недовгого миру опинилися на межі війни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *