Головним органом, який буде здійснювати нагляд за медіаринку, буде Нацрада з питань ТБ і радіомовлення
Верховна Рада опублікувала текст доопрацьованого проекту законопроекту № 2693-д про медіа. Законопроект передбачає введення так званого Кодексу роботи ЗМІ.
У пояснювальній записці зазначається, що прийняття законопроекту має створити необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб українців, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медиасервисов з використанням нових технологій.
Головним органом, який буде здійснювати нагляд за медіаринку, буде Національна рада з питань ТБ і радіомовлення. Цей орган буде займатися реєстрацією медіа, в тому числі і онлайн-ЗМІ. Він буде реєструвати ЗМІ, так і скасовувати реєстрацію медіа, діяльність якого порушує закон.
Нацрада зможе звертатися до власників платформ загального доступу до інформації (у тому числі іноземним, наприклад YouTube, Facebook) з вимогою обмежити доступ до інформації, яку розповсюджують медіа, до яких були застосовані санкції. Також Нацрада отримає право звертатися до власників пошукових систем, у тому числі іноземним, з вимогою виключення або блокування в результатах пошуку або каталогах інформації, яка підпала під санкції в Україні.
Відповідно до законопроекту, ліцензуванню буде підлягати виключно ті мовці, які використовують радіочастотний ресурс для наземного мовлення – FM-радіо мовлення, відоме як Т2.
Обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, які здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, у тому числі і нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медиасервисам на умовах, що передбачають оплату користувачами доступу або користування такими медіасервісами. Онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації самостійно приймають рішення про реєстрацію.
Що нового у доопрацьованому законопроекті?
З документа вилучили положення про обов’язковість трансляції радіостанцій, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення або державами-членами Європейського союзу, офіційними мовами цих держав.
Забороняється всім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
У доопрацьованому проекті з числа суб’єктів, на які поширюється регулювання закону, вилучено іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи загального доступу до інформації – Netflix, Amazon Prime Video).
Друковані видання підлягають обов’язковій реєстрації тільки в період військової агресії, а телевізійні мовники зможуть вільно вибирати уривок (відеоряд) з трансляції події значного суспільного інтересу, необхідний для підготовки новинних повідомлень.
Свобода діяльності у сфері медіа
Забороняється цензура. Не допускається незаконне втручання в діяльність медіа держави, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань і політичних партій (крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв’ю).
Поширення медіа на території України може бути заборонено тільки у випадках і в порядку, передбаченому законом.
Що не можна поширювати в українських медіа
Частина заборон залишилася стандартною. Наприклад, заборона на заклик до насильницької зміни влади або образа громадян за расовими та іншими ознаками.
Але з’явилися і нові пункти, такі як заборона на виправдання окупації частини України, а також заперечення територіальної цілісності країни.
не Можна буде створювати позитивні образи осіб, які займали керівні посади в комуністичній партії (посада секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади і управління часів комуністичного режиму, а також працівників радянських органів державної безпеки. З хорошого боку можна показувати тільки тих, хто брав участь в розвитку української культури і науки.
Відповідно до законопроекту, встановлюється заборона і на позитивне зображення нацистів.
Також існують певні обмеження, пов’язані з збройною агресією
Заборонено поширювати:
матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором. А також їх окремих дій, які виправдовують або визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій;
недостовірні матеріали про збройної агресії і дій держави-агресора, її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором, у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі й ненависті чи заклики до насильницької зміни територіальної цілісності або конституційного ладу;
програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені в перелік осіб, які створюють загрозу національному медиапространству України, який затверджує Національна рада у порядку, визначеному законом.
Крім того, Нацрада відмовляє в реєстрації іноземних лінійних медіа, зареєстрованих в державі-агресора, або якщо Національним радою виявлені ознаки того, що редакційний контроль щодо таких іноземних лінійних медіа здійснюється фізичними або юридичними особами держави-агресора.
Як будуть карати за порушення
Саме Нацрада буде приймати рішення про те, як штрафувати медіа або звертатися до суду з приводу анулювання реєстрації медіа, анулювання ліцензії, заборони онлайн-медіа на території України, заборону іноземного аудіовізуального медиасервиса на території України.
Санкції будуть залежати від ступеня порушення, які будуть ділитися на три види – значні, грубі і дрібні. Значні – це оприлюднення забороненої інформації, зокрема будь-якого позитивного згадки комуністичних діячів СРСР, а також висловлювань або матеріалів, які принижують або показують зневагу до державної мови; дрібні – порушення термінів відповідей на запити Нацради, порушення термінів унесення змін до реєстру або недотримання вимог за вихідними даними. До грубих відноситься оприлюднення інформації, яка стосується “держави-агресора” (пропаганда, публічні заперечення окупації, розпалювання ворожнечі або ненависті, заклик до насильницької зміни влади, повалення конституційного ладу або порушення територіальної цілісності).
Для онлайн-медіа дрібні порушення обійдуться 5 розмірів мінімальних зарплат (за станом на зараз – 23 500 грн), значні обійдуться від п’яти до десяти розмірів мінімальних зарплат (23 500-47 000 грн), а грубі – до 15 мінзарплат (70 500 грн). Для аудивизуальных ЗМІ штрафи максимально можуть скласти 75 мінзарплат (352 500 грн).
Судові провадження у справах по нагляду та контролю у сфері медіа
Виносити рішення щодо блокування онлайн-медіа законодавці довірили лише окружному адміністративному суду в Києві. За звичайною процедурою – протягом 30 днів. Але, як говориться в законопроекті, “у разі реальної загрози інтересам національної безпеки” суд повинен розглянути позов протягом двох днів. А апеляцію і касацію – протягом десяти днів.
