І як стверджує голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов, НАК готовий “забезпечити своїм ресурсом виробництво електроенергії там, де це наразі можливо”.
Однак є певні “але”.
Як ми уже писали, нова архітектура енергетичної системи, яку в прискореному темпі намагаються вибудувати в Україні, потребуватиме кількасот електростанцій малої потужності, більшість з яких споживатиме певні обсяги газу. Як і ті ТЕС/ТЕЦ, які вдасться відновити до зими.
За оцінками експерта з енергетики, директора спецпроєктів центру “Психея” Геннадія Рябцева, собівартість виробництва електричної енергії на газопоршневих станціях, які мали б стати базовим елементом розподіленої генерації, при актуальній ціні на природний газ для промислових підприємств складе приблизно 4,50 грн.
“З огляду на те, що у нас населення отримує електричну енергію за 4,32 грн, причому ця енергія порівняна з собівартістю генерації на станціях Укргідроенерго, 4,50 грн – це дуже вигідно. Особливо з огляду на те, що промисловці отримують електричну енергію за ціною 8 грн і вище. Тому зараз формування зацікавленості бізнесу і донесення необхідності створення розгалуженої мережі малих електростанцій є, на мій погляд, найпершим завданням, яке потрібно реалізовувати саме зараз”, – зазначив він.
Приклад мобільної газопоршневі елекстростанції
Довідка.
Під час проходження опалювального сезону 2023/2024 років Україна використала 6,7 млрд кубометрів газу із підземних сховищ. При цьому, за розрахунками уряду, з урахуванням ризиків електрогенерації “Нафтогаз” мав накопичити 14,7 мільярда. Ймовірно, у наступному опалювальному сезоні обсяги спожитого газу будуть більшими, у тому числі через масове використання когенераційних установок.
При цьому, за словами Олексія Чернишова, якщо обсяги газу для генерації забезпечити вдасться, то для газовиків суттєвою проблемою залишається заборгованість виробників тепла та електроенергії за газ.
“Потрібно розуміти, що ми вже зараз постачаємо ресурс цим підприємствам за ціною, встановленою державою. Ці кошти необхідні для стабільності газопостачання, тому вирішення боргової проблеми також є нагальним для стабільності системи”, – додав він.
Станом на кінець березня цього року така заборгованість склала 63,4 млрд грн. І головна причина її появи – тарифи на тепло є збитковими для комунальників. Переглядати їх заборонено (в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на тепло під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення), попри те, що вартість електроенергії дозволили підняти. І в бюджеті на 2024-й уряд не заклав коштів на компенсацію різниці в тарифах.
“Міста не можуть встановити реальні тарифи, працюють за заниженими. І так запрограмовано, що ці борги будуть з’являтися. Треба йти далі й слід ухвалювати рішення, щоб тарифи могли встановлюватися для покриття збитковості. До війни ми робили дослідження щодо 80 ТКЕ і водоканалів, і лише в 1-2 випадках тариф покривав витрати. Але він покривав чисто розрахунково, а не фактично. У нас є певні складові тарифу, які мають “стелю”. Тобто розмір зарплат, розмір втрат у мережах. Їх можна закласти лише у граничних показника і не більше. А вони фактично можуть бути більшими”, – зазначив у коментарі UA Energy виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.
За інформацією міжгалузевої асоціації “Укртеплокомуненерго”, за минулий опалювальний сезон борги зросли ще на 17 млрд і зараз складають 54 млрд грн.
“При цьому підприємства ТКЕ продовжують сплачувати борги за природний газ, сформовані через невиконання державою своїх зобов’язань з компенсації різниці в тарифах, коли практично у всіх підприємств різниця в тарифах вже повністю перекриває борги за спожитий природний газ, і фактична переплата продовжує зростати. Це спричиняє утворення боргів перед постачальниками інших послуг – розподілу природного газу, електричної енергії, водопостачання та водовідведення”, – наголошують у асоціації.
Ще восени минулого року у парламенті зареєстрували законопроєкт щодо компенсації різниці в тарифах. Він передбачає компенсацію в розмірі 34,2 млрд. гривень підприємствам теплопостачання за різницю в тарифах, однак парламент так і не приступив до його розгляду.
“Позиція Мінфіну – немає коштів у бюджеті на закриття різниці у тарифах”, – пояснив LB.ua Андрій Герус, голова комітету парламенту з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
У підсумку, маємо ланцюжок проблем: доходи населення, м’яко кажучи, не зростають, споживачі також платять не у повному обсязі, підняти тарифи не можна, підприємства ТКЕ генерують не лише тепло та електроенергію, а й збитки та борги і у свою чергу не платять у повному обсязі за спожитий газ “Нафтогазу”, якому ці кошти потрібні для забезпечення стабільності газопостачання.
“Всім потрібно, щоб розібралися з цими боргами – “Нафтогазу”, підприємствам ТЕК, уряду, нашим європейським партнерам. Але за два роки це не зроблено”, – констатував перший заступник голови цього ж комітету Олексій Кучеренко. За його словами, зараз наші партнери готують дорожню карту з вирішення проблеми, однак де взяти кошти на покриття цих боргів – питання, на яке поки немає відповіді.
