Засідання Київради, 11 квітня 2024.
Цього разу фіндепартамент запропонував оновити запити на бюджетні програми на 5 млрд грн. А також повідомив, що за результатами перших двох місяців роботи перевиконання плану надходжень до бюджету становить 3,5 млрд грн. І це за умов ненадходження військового ПДФО в столичну казну, про можливий негативний вплив чого так багато говорилося на всіх рівнях восени 2022 року. Тобто Київ, попри війну, економічно стабільний і поки що надходження перевищують плани, як і було до 2022 року. Загалом же обсяги видатків перевищують розмір надходжень, але це також стандартна ситуація, яка потім врівноважується до кінця року.
На початку сесії київський міський голова Віталій Кличко гордо повідомив, що в рамках змін до бюджету Київ додав 1,5 млрд грн на потреби військових. 995 млн грн з них – на програму «Захисник Києва», 460 млн грн на соцвиплати захисникам в рамках міської цільової програми, 30 млн грн субвенції Силам оборони, 80 млн грн на облаштування фортифікаційних споруд. Мер відразу додав ці 1,5 млрдн грн до озвучених раніше 5 млрд грн на програму “Захисник Києва”, про яку ми писали докладно. Але мер не згадав, що під час прийняття змін до цієї програми в лютому сума 5 млрд була лише описом напрямків видатків, насправді ж вони тоді не були забезпечені повністю змінами до бюджету. І ось зараз мова вже про фактичні зміни в бюджеті, тобто наповнення програми.
Дрони для ЗСУ від Києва: уже не зрада, але ще не перемога
Тему військових депутати Київради піднімали і в політичній площині. Саме цього дня, 11 квітня, Верховна Рада голосувала за багатостраждальний закон про мобілізацію. З якого буквально напередодні за поданням головнокомандувача прибрали всі норми щодо порядку демобілізації. А в Київраді якраз було підготовлене власне звернення до центральних органів влади, в якому місцеві депутати просять застосувати до порядку демобілізації формулу 36/18 (місяці служби/місяці виконання бойових розпоряджень). І обговорення цього звернення стало приводом для київських депутатів висловити все своє обурення від прийнятого у ВР закону.
Юрій Федоренко з фракції “СН”, який з початку вторгнення на фронті і очолює батальйон ударних БПЛ “Ахіллес”, резюмував дискусію так: “Як командир бойового підрозділу, я вам розкажу, що означає демобілізація через 36 місяців. Тоді в мене матимуть право на звільнення 70% особового складу, і я буду просто неспроможний виконувати бойові завдання. Прислати їм на заміну “жовторотиків” і “піджаків” – це означає програти в боротьбі. Вихід – лише якісна мобілізація, законні відпустки і ротації, щоб військові бачили свої сім’ї і відновлювалися”.
Юрій Федоренко (ліворуч) у складі батальйоні БпAК ‘Ахіллес’
Звернення депутати прийняли. Правда, вага його – просто висловлена думка.
Замість Генплану
Значно менше дискусій і запитань викликало у київських депутатів питання щодо внесення змін до діючого Генплана Києва. Хоча тут точно компетенція виключно місцевих депутатів, і ніяка ВР їх не замінить. Вчора Київрада без жодних обговорень і претензій прийняла проєкт рішення, поданий департаментом архітектури і містобудування, яким фактично поновлюється робота над Генеральним планом розвитком Києва. Щоправда, називатиметься він тепер “Внесення змін до Генерального плану міста Києва”.
Історія питання така. Чинний Генплан Києва прийняли ще в 2002 році і офіційно він мав “термін придатності” до 2020 року. Тобто фактично він розроблявся більш ніж 25 років тому, коли в Києві було іншим абсолютно все. Наступний Генплан мали представити в 2020 році, і про це громадськість постійно нагадувала меру Кличку, оскільки головне, чого бракує киянам – це розуміння чіткого плану розвитку міста і правил його забудови. В 2019 році Віталій Володимирович декілька разів обіцяв от-от прийняти Генплан і навіть провів гучну його презентацію з запрошенням міжнародних партнерів. Але ніякого реального документу, крім слайдів, на той момент не існувало. А потім цей обіцяний проєкт так і не винесли на громадські слухання, а директора КП “Інститут Генплана” взагалі звільнили. За цей час змінилося законодавство, і тепер в населених пунктах, де станом на середину липня 2021 року не затверджені плани зонування територій, вони можуть затверджуватися через внесення змін в існуючі генплани.
Віталій Кличко презентує генплан 16 грудня 2019.
І ось Київ вирішив нарешті цим зайнятися. Бо про це йому навіть з СБУ нагадали, як сказано в проєкті рішення.
Хто буде працювати над змінами до Генплану, куди поділися попередні “плани” і коли будуть готові тепер вже “зміни” – нічого з цього депутати у головного архітектора Києва Свистунова, присутнього на засіданні, не запитали. А журналістів в залу, де відбуваються засідання, не пускають. Будемо прискіпливо слідкувати за розвитком подій.
Інвентаризація церков
А ще вчора Київрада замахнулася на дуже серйозну ініціативу – провести повну інвентаризацію земельних ділянок і комунального майна, які знаходяться у користуванні церков УПЦ МП. Проєкт такого рішення ще в 2023 році створив депутат від “Голосу” Вадим Васильчук, але чомусь воно не рухалося. І лише зараз, коли до авторів такої ініціативи приєдналися колеги Васильчука з “ЄС” Марина Порошенко і Вадим Сторожук, оновлені два проєкти прийняла міськрада.
Фактично Київ пообіцяв перевірити законність розміщення на комунальних земельних ділянках церков та інших споруд релігійних організацій, які пов’язані з країною-агресором. “Зараз це 73 адреси, однак надалі перелік будуть розширювати. І в разі виявлення порушень місто звернеться до правоохоронних органів та суду щодо притягнення правопорушників до передбаченої чинним законодавством відповідальності, відшкодування нанесених за весь час незаконного користування самовільно зайнятими земельними ділянками збитків та звільнення зазначених територій та споруд”, – розказав Васильчук.
Ідея є логічним продовженням того, що почала в 2022 році держава щодо майна Києво-Печерської лаври. “Ми не дозволимо повторитися історії з Лаврою, де так зване виселення триває вже другий рік”, – заявила на сесії Марина Порошенко. Проте, аудит майна – це насправді ще не виселення. І має відбутися багато бюрократичних процедур, перш ніж почнуться реальні розірвання договорів оренди або суди.
Покровський монастир, квітень 2021 р
Доторканний Ківалов і збережений Будинок творчості
З довгого переліку земельно-майнових питань, які Київрада любить приймати пізно ввечері в режимі скоромовки, цього разу, на щастя, зникли кілька скандальних. Забудова біля Літературного скверу (ділянка по вул. Богдана Хмельницького, 80а) і розділення ділянки території лікарні швидкої допомоги (Братиславська, 3) не вперше знімають через пильну увагу до них. А питання по виділенню землі біля Київського філіалу Одеської юридичної академії (Харківське шоссе), яке винесли на сесію повторно, знову не пройшло. Мова йде всього лише про дорожні заїзди до корпусів і гуртожитків вишу, але “сила бренду” Сергія Ківалова настільки значна, що депутати не погоджують його закладу навіть таку дрібницю.
Зато якимось дивом пощастило цього разу Київському державному будинку художньої та технічної творчості. Цей заклад колись передали в комунальну власність, проте своєї будівлі в нього нема. Розташований будинок творчості завжди був на бульварі Тараса Шевченка, 27 в центрі Києва.
І ось в цьому році працівники і вихованці закладу дізналися, що їх виселяють. За чутками – на користь Академії адвокатури, приміщення якої розташовуються в будівлі за цією ж адресою. І от вчора депутати в потоці питань, навіть адреси яких іноді не озвучують при голосуванні, приділили увагу цьому будинку творчості (і увагу значно більшу, ніж змінам до генплану). Депутатка від “Єдності” Алла Шлапак запропонувала гарантувати орендне використання приміщень на Шевченка, 27 для будинка творчості. На що профільний заступник міського голови Валентин Мондриївський запевнив, що будинок творчості дуже потрібен громаді і ніхто його не виселить, тому не варто голосувати за оренду. А Шлапак подякувала і закликала колег все ж закріпити ці добрі наміри міської влади відповідним рішенням офіційно. І депутати зробили це, з чим ми будинок творчості і вітаємо.
Мільярд на ветеранів. Як закони воєнного часу допомагають місцевій владі неконтрольовано витрачати кошти
