“Американська сага” для України.
Луценко, Шокін, Деркач, Кулик… Ці імена все частіше миготять не тільки в американських ЗМІ, але й у звітах ФБР і департаменту контррозвідки США щодо спроби втручання з боку українських високопосадовців у вибори президента США.
Здавалося б, абсурд. Де Україна, а де вибори президента Америки. Але ж ні. Наші містечкові політики вирішили погратися в геополітичні розклади.
Отже, короткий екскурс у недавню історію. Після неодноразових зустрічей наших експрокурорів із Руді Джуліані, представником чинного глави Білого дому Дональда Трампа, почалася масована і системна кампанія з дискредитації опонента Дональда Трампа, демократа Джо Байдена. Основний натиск робили на те, що в період роботи Байдена віцепрезидентом США його син Гантер входив до ради директорів газовидобувної компанії Burisma й отримував там великі гонорари. До речі, заради справедливості треба зазначити, що, крім Гантера Байдена, до ради директорів досі входять дуже авторитетні люди, такі як експрезидент Польщі Олександр Квасневський та легенда сучасного антитерористичного руху, екскерівник департаменту з боротьби з терором Кофер Блек.
Незважаючи на таку міжнародну присутність у керівництві цієї компанії, в Україні немов за командою стали відкривати кримінальні справи в Генеральній прокуратурі і НАБУ щодо самої компанії та її акціонерів. Крім того, у пресі постійно мусували це питання під призмою того, що Байден-старший використовував своє становище для політичного тиску на українську владу та керував діяльністю цієї газовидобувної компанії. І закрутилося. Ексгенпрокурор України Шокін та експрокурор Генеральної прокуратури Кулик відверто допомагали Джуліані дискредитувати не тільки сім’ю їхнього опонента, але й демократів загалом. Навіть більше, порушуючи всі закони і правила, вони надавали якісь документи своїм “кураторам”, не розуміючи, що втягують Україну в міжнародний скандал і підставляють під серйозний удар президента Зеленського. Адже саме на підставі отриманих незаконно документів у таборі Трампа вирішили ангажувати Україну і “просити” зайнятися “справою Байдена”…
Треба зазначити, що в самих Сполучених Штатах триває кримінальний розгляд стосовно самого Руді Джуліані, якого обвинувачують у лобіюванні приватних інтересів певних осіб в Україні через таких зашкваренних діячів, як Ігор Фруман і Лев Парнас – уродженців України, які допомагали Трампу у президентській кампанії. “Одеські супчики”, саме так прозвали цих містечкових діячів, вирішили погратися в геополітику й почали вирішувати різні кадрові та фінансові питання, прикриваючись дружбою з Джуліані і прямим контактом із самим Дональдом Трампом. Їхня переписка з Юрієм Луценком і тим же Куликом яскраво свідчить про їхні махінації на території нашої країни.
Але повернімося до наших доморослих діячів. Нещодавно з’явилися т.зв. плівки Деркача, в яких чути голоси, схожі на голоси Байдена і Порошенка, де президент України практично звітує перед своїм візаві, а сам Байден, не соромлячись висловів, ставить певні завдання перед Порошенком. І все б нічого, але Деркач і Кулик виступили з викриттями не тільки Байдена та Порошенка, а й звинуватили всю верхівку Демократичної партії США в міжнародній корупції. Не багато не мало. І ось тут почався “зворотний відлік”. Демократи пішли в наступ. Тим більше що й політична кон’юнктура їм грає на руку. Соціологія останніх місяців демонструє, що Байден випереджає Трампа на 10–12 пунктів.
Після серйозного “артобстрілу” в авторитетних виданнях жорстко виступив сам Джозеф Байден та сказав про неприпустимість іноземного втручання в американські вибори і про те, що в разі його обрання він дасть доручення всім спецслужбам розробити алгоритм відносин із цими країнами та окремими персонажами. Недвозначно сказав.
Далі. Його радник із зовнішньої політики Майк Карпентер нагадав про ухвалений недавно закон про протидію зовнішньому втручанню й оголосив позицію демократів щодо тих іноземних громадян, які системно намагаються вплинути на перебіг політичного життя США через підігрування одному з кандидатів. Приблизно в цей самий час американський суд ухвалив рішення, на яке ті ж демократи чекали три роки. Верховний суд постановив, що Дональд Трамп зобов’язаний відзвітувати про свої податки за дев’ять років. Безпрецедентне й дуже непросте рішення з непередбачуваними наслідками для господаря Білого дому.
Крім цього, високопоставлені представники Палати представників Сенату й Конгресу, деякі з яких представляють комітет розвідки, звернулися з листом на ім’я директора ФБР із проханням у найкоротший термін провести брифінг і відзвітувати про ситуацію, що склалася з імовірним втручанням з України в американські вибори. Ну а вишенькою на торті стала офіційна заява керівництва американського департаменту контррозвідки перед Сенатом і Конгресом про те, які кроки буде зроблено для того, щоб запобігти таким фактам. Навіть більше, ім’я скандального прокурора Кулика, який робить відчайдушні спроби поновитися на посаді після свого звільнення Русланом Рябошапкою і проти якого сьогодні розслідують кілька кримінальних справ, постійно згадують на сторінках американських видань у зв’язку з його відвертим втручанням у процес виборів.
Здавалося б, українська дипломатія давно мала звернути на всі ці події увагу й виступити з офіційною позицією. Але цього не відбувалося. І тільки після недвозначного звіту американської контррозвідки президент Володимир Зеленський нарешті відгукнувся і зробив заяву про те, що Україна не буде втручатися в американські вибори і вважає своїми партнерами представників обох політичних таборів. Крім того, Зеленський звернувся до громадян нашої країни із проханням не підігравати жодній зі сторін політичного протистояння напередодні виборів президента США. На мою думку, заява абсолютно порожня по суті і не подає жодних серйозних сигналів. Дивує і той факт, що Зеленський так і не дав відповідних доручень РНБО і СБУ розібратися з характером та змістом зустрічей прокурорів Кулика й Шокіна із Джуліані, після яких почався процес тотальної дискредитації Джо Байдена і членів його сім’ї. А це означає, що Україна знову може опинитися між молотом і ковадлом та дістати таку жорстку відповідь, яка може вщент зруйнувати нашу слабку демократію, немов цунамі прибережні бунгало.
Ще раз. Мені абсолютно байдуже, чим закінчаться вибори у США і хто заїде на “білому коні” в Овальний кабінет. І Трамп, і Байден мають однакові шанси. Обидва досить зневажливо ставляться до нашої політичної верхівки й однаково вважають нашу країну своєю підзвітною територією. Навіть більше, Трамп ніколи не пробачить Києву того, що чотири роки тому вся політична верхівка України підтримувала Гілларі Клінтон. Та й процедура імпічменту має українське коріння.
А тому нам треба зробити висновки, щоб не наступити на ті самі граблі, що й чотири роки тому. Тепер уже щодо Джозефа Байдена. Навіть більше, американську політичну конструкцію сформовано так, що система стримувань і противаг чітко балансує будь-які спроби домінування однієї партії. Інститут президента, Конгрес і Сенат є взаємодоповнювальними політичними ієрархіями, в яких республіканці й демократи практично синхронно можуть впливати на внутрішню та зовнішню політику США. Незалежно від того, хто стає президентом…
Й Україні треба зробити висновки і зайняти чітку позицію. Адже такі персонажі, як Кулик, Шокін і Ко, які прагнуть будь-що повернутися у владу, відверто дискредитують Україну і створюють серйозні передумови для жорстких заходів щодо нашої держави. Ця “американська сага” може стати катастрофою для України.
Так шарахне, що мало не здасться. А воно нам треба? Ну от…
Тож ретельніше потрібно, ретельніше…
Джерело: “ГОРДОН”
