11 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телеканала “1+1” назвав дискусійним питання запровадження у країні інституту подвійного громадянства.
“Що стосується подвійного громадянства, це питання викликає дискусії. Є різні люди, які підтримують цю ідею, які не підтримують. Я особисто вважаю, що ми маємо знайти збалансоване рішення. Тому що у нас із початку 90-х років, коли ухвалювалася Конституція і запроваджувалося правило про єдине громадянство, ситуація докорінно змінилася”, – сказав дипломат.
Він зазначив, що “мільйони українців за цей час із різних причин виїхали за кордон”.
“При цьому вони хочуть залишатися громадянами України. Мільйони з них допомагали Україні в найважчі для неї хвилини”, – пояснив Кулеба.
Він погодився з думкою, що подвійне громадянство неприпустиме для державних службовців.
“Подвійного громадянства не може бути з державою-агресором. Є окупація, є окупант, який цілеспрямовано на окупованих територіях порушує міжнародне право, тому що те, що вони роблять, заборонено міжнародним правом. Це абсолютно інший юридичний випадок”, – додав дипломат.
Він підкреслив водночас, що висловлює свою особисту позицію, а не представника влади.
“Як міністр закордонних справ, як людина, яка бачить цю проблему, хочу наголосити, що ми в Україні маємо знайти збалансоване рішення для цього, для того, щоб українці, які розсипані зараз по всьому світу, мали можливість не розривати зв’язок із батьківщиною”, – зазначив Кулеба.
Згідно зі ст. 4 Конституції України, у країні “існує єдине громадянство”.
13 грудня 2019 року президент України Володимир Зеленський подав у Верховну Раду проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. Він передбачав, зокрема, звільнення військовослужбовців-контрактників і росіян, яких переслідують на батьківщині, від обов’язку відмовлятися від іноземного громадянства під час набуття громадянства України. Крім того, проєкт закону пропонував розширити коло осіб, які мають підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням.
На засіданні погоджувальної ради 18 травня 2020 року законопроєкт розкритикували представники фракцій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”.
19 травня розгляд законопроєкту відклали.
