18 вересня на засіданні Комітету постійних представників країн ЄС у Брюсселі Кіпр знову заблокував санкції Європейського союзу проти Білорусі, пише DW.
Кіпр пояснює свої дії, які захищають режим Лукашенка від санкцій, бажанням домогтися введення штрафних заходів Євросоюзу проти Туреччини, яка веде розвідування газу у спірних водах східного Середземного моря.
Із 1974 року Кіпр розділено на дві частини: в одній живуть переважно греки, в іншій – турки. Самопроголошену Турецьку Республіку Північного Кіпру наразі визнала тільки Туреччина. Кіпрський конфлікт є основною перешкодою для вступу Туреччини в Європейський союз через відмову офіційної Анкари визнати Кіпр, який входить в ЄС.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 26 серпня закликав країни НАТО не втручатися в події у Східному Середземномор’ї. За його словами, Анкара отримає все, що їй належить, а спроби її зупинити будуть помилковими.
Відносини Туреччини та Греції погіршилися через претензії щодо питання права розвідування шельфу у Східному Середземномор’ї. Сторони звинувачують одна одну в порушенні домовленостей і відновленні бурових робіт.
Санкції проти Білорусі погодили міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня. Глава МЗС Чехії Томаш Петржічек заявляв, що обмежувальні заходи почнуть діяти не пізніше ніж 21 вересня. Водночас 10 вересня агентство Bloomberg повідомляло, що рішення про введення санкцій блокує Кіпр.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковані. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
