Ні у Верховній Раді, ні в Офісі президента немає законопроєктів, які відкорегували б закон про очищення влади з урахуванням рішення Європейського суду із прав людини, Кабінет Міністрів подасть новий законопроєкт про люстрацію у парламент, не чекаючи на рішення Конституційного Суду з цього питання. Про це заявив міністр юстиції України Денис Малюська, повідомляє “Інтерфакс-Україна” 23 червня.
За його інформацією, Міністерство юстиції розробило законопроєкт, що регулює люстраційні питання, який подадуть на розгляд Кабміну найближчим часом.
Кабмін не чекатиме на рішення Конституційного Суду щодо конституційності закону про люстрацію.
“Чекати – найбільш зручна позиція, але в нас є рішення ЄСПЛ і рішення судів про стягнення мільйонних сум чи не щомісяця. Завдавати збитків державі й чекати, тому що краще дочекатися Конституційного Суду, – це не опція для нас. Безумовно, нам цікава позиція Конституційного Суду. Але наскільки в мене склалося враження, їм також цікава наша думка, і вони чекають, що ми приберемо левову частку проблем своїм законопроєктом“, – сказав Малюська.
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих посадовців – 983 прізвища.
20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради зробили подання до Конституційного Суду України про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання зробив Верховний Суд України. Усі три подання об’єднали в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд розпочав розгляд питання.
17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п’яти люстрованих українських посадовців установив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8, і постановив виплатити кожному за €5 тис. компенсації. У рішенні зазначали, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів Януковича.
16 січня Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними “Європейської правди”, Велика палата суду не задовольнила запит української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.
