Офіційний журнал Євросоюзу 2 жовтня опублікував список із 40 білоруських посадовців, проти яких запровадили санкції за фальсифікації виборів президента і репресії щодо протестувальників.
“Сьогодні рада ввела обмежувальні заходи щодо 40 осіб, які, як було встановлено, є відповідальними за репресії і залякування мирних демонстрантів, членів опозиції і журналістів після президентських виборів 2020 року в Білорусі, а також за неправомірні дії під час виборчого процесу”, – ідеться в заяві, опублікованій сьогодні на сайті Євроради.
Санкції, зокрема, ввели проти міністра внутрішніх справ Білорусі Юрія Караєва і його заступників, голови Центрвиборчкому Лідії Єрмошиної, командирів ОМОН, зокрема мінського – Дмитра Балаби, також у списку командувач внутрішніх військ Білорусі Юрій Назаренко.
Чинного президента країни Олександра Лукашенка, як і очікували, у списку немає. Глава Євроради Шарль Мішель говорив, що ЄС “стежитиме за ситуацією”. Рішення про введення санкцій Європейська рада ухвалила на засіданні 1 жовтня.
До санкцій входять заборона на поїздки у країни ЄС і заморожування активів. Громадянам і компаніям ЄС заборонили проводити фінансові операції з особами зі списку санкцій.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію результатів виборів президента і насильство проти мітингувальників. Планували, що рішення щодо введення санкцій офіційно ухвалять 21 вересня.
10 вересня агентство Bloomberg повідомляло, що рішення про введення санкцій блокує Кіпр, домагаючись введення штрафних заходів ЄС щодо Туреччини, яка веде розвідку газу у спірних водах Східного Середземномор’я. 19 вересня стало відомо, що представник Кіпру знову наклав вето на проєкт санкцій ЄС проти Білорусі.
21 вересня міністри закордонних справ країн Європейського союзу домовилися не вважати Лукашенка законно обраним президентом Білорусі, але санкцій не погодили.
На зустрічі 1 жовтня Кіпр зняв вето, зазначає “Європейська правда”.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту через фальсифікацію результатів голосування на виборах президента, на яких, за офіційними даними, переміг Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували впевнену перемогу опозиційної кандидатки Світлани Тихановської. Білоруські силовики жорстко розганяли мітингувальників. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів затримали більше ніж 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
23 вересня в Палаці незалежності в Мінську відбулася таємна церемонія інавгурації Лукашенка. Уперше в історії Білорусі її не анонсували. Усупереч вимозі законодавства, церемонії не транслювали по телебаченню. У Євросоюзі заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі.
