Протягом року від моменту вручення підозр Національним антикорупційним бюро у справі “Роттердам плюс” слідство не просунулося і жодної зовнішньої експертизи йому одержати не вдалося, заявила 1 серпня у блозі на сайті “Обозреватель” адвокатка сторони захисту Наталія Дригваль.
“У цьому блозі я вперше навожу підтвердження законності формули, вичерпні експертизи як українські, так і міжнародні. Формула “Роттердам плюс” є законною й обґрунтованою для ринку вугілля в Україні у 2016–2019 роках із таких підстав: імпортний паритет є єдино правильним індикатором для ринку вугілля в Україні. Використання у формулі витрат на фрахт і перевалку з портів АRА (Амстердам – Роттердам – Антверпен) є обґрунтованим незважаючи на те, що вугілля фактично звідти не їде”, – написала вона.
Юристка додала, що принцип імпортної альтернативи не використовують тільки в тому разі, якщо на ринку є профіцит товару і рівень собівартості виробника, що “замикає”, котрий постачає продукцію на внутрішній ринок, опиняється нижче за імпортну альтернативу.
“Собівартість більшості шахт України – вища за імпортний паритет у зв’язку зі складними гірничо-геологічними умовами та хронічним недоінвестуванням. Імпортна альтернатива для встановлення цін на вугілля є виправданою як методика, що дає цінові орієнтири учасникам ринку і зменшує суб’єктивний чинник”, – зазначила Дригваль.
Вона навела як підтвердження експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та глобальної асоціації Eurocoal (Брюссель).
“Експерти, опитані Eurocoal, погоджуються з думкою, що витрати на доправлення в Україну можуть бути вищими залежно від походження вантажу та розміру судна. Різниця у витратах на доправлення вугілля, яке постачають в Україну, а не порти регіону АRA, коливається від $6,5 до $14,5/т відповідно до методології НКРЕКП. Відтак апроксимація різниці у витратах на доправлення, виконана НКРЕКП, відображає фактичне значення”, – ідеться у висновку європейської асоціації.
Ці тези також підтвердили дослідження й експертизи інституцій, чий авторитет не викликає сумнівів, підкреслила юристка.
“Отже, обґрунтованість нашої позиції підтверджено об’єктивними висновками незалежних експертів. Особливу впевненість у нашій правоті нам надають два незаперечні факти щодо формули “Роттердам плюс”. Перше – поточна ціна, за якою державні шахти продають вугілля на ТЕС, перевищує рівень, який могли б розрахувати за формулою “Роттердам плюс”, а отже, говорити про збитки споживачів від застосування формули докорінно не вірно. Друге – президент Володимир Зеленський, прем’єр Денис Шмигаль, експрем’єр Олексій Гончарук через підписання цього року меморандуму з МВФ фактично легітимізували формулу “Амстердам плюс” для газу. Формула є цілковитим аналогом формули “Роттердам плюс” як у частині прив’язки до європейського індексу, так і в частині витрат на транспортування”, – написала адвокатка.
Формула “Роттердам плюс” діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала внесення вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року зі введенням ринку електроенергії. Після цього ціна вугілля та електроенергії для промисловців зросла.
10 липня за дорученням Офісу президента України і за посередництва Міністерства енергетики державна компанія “Центренерго” уклала контракт на придбання українського вугілля за ціною імпортного паритету, розрахованою за формулою “Роттердам плюс”.
Ціну газу для населення з лютого 2020 року встановлюють за аналогічною формулою “Амстердам плюс”. Уряд Олексія Гончарука запровадив, а уряд Дениса Шмигаля затвердив у меморандумі з МВФ цей підхід для визначення ціни газу для населення. Він передбачає внесення вартості доправлення газу з Нідерландів – біржа TTF.
