Європейський союз готується ввести нові санкції проти Білорусі вже наприкінці цього місяця через жорстке придушення владою країни мітингів проти результатів виборів президента. Про це Reuters повідомили неназвані дипломати ЄС.
Як зазначає агентство, Німеччина, Литва, Латвія і Швеція вже публічно висловилися за санкції. За словами джерел журналістів, на підтримку санкцій висловлювалася також Австрія.
Водночас, за словами джерел, проти санкцій виступила Угорщина, яка закликала країни ЄС до діалогу з Білоруссю. Один із європейських дипломатів повідомив, що саме від Угорщини багато в чому залежить, скількох представників білоруської влади внесуть до списку санкцій.
Санкції щодо Білорусі полягатимуть у забороні на поїздки до ЄС і заморожуванні активів, повідомило джерело. У м’якшому варіанті санкції можуть застосувати тільки до деяких посадовців білоруського Центрвиборчкому або сил безпеки. У жорсткішому варіанті обмеження можуть застосувати до урядовців, таких як міністр внутрішніх справ.
11 серпня стало відомо, що на неформальній зустрічі глав МЗС Євросоюзу 27–28 серпня в Берліні обговорять наслідки президентських виборів у Білорусі та заходи у відповідь країн ЄС, зокрема ймовірне відновлення санкцій.
Євросоюз ввів санкції проти Білорусі 2004 року як відповідь на зникнення критиків влади в Мінську. 2011 року вжили додаткових обмежувальних заходів. Того самого року запровадили ембарго на постачання зброї, повідомила “Немецкая волна”.
У лютому 2016 року Євросоюз зняв санкції зі 170 чиновників, зокрема із президента країни Олександра Лукашенка, і трьох білоруських компаній. Під санкціями залишаються колишні міністри внутрішніх справ Володимир Наумов і Юрій Сіваков, екссекретар Ради безпеки Віктор Шейман і колишній глава спецзагону швидкого реагування Дмитро Павличенко.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п’ятеро кандидатів. За попередніми даними Центрвиборчкому країни, найбільше голосів набрав президент країни Олександр Лукашенко (80,2%), друге місце посіла опозиціонерка Світлана Тихановська – 9,9%. Решта кандидатів одержала менше ніж 2%. ЦВК Білорусі планує оголосити остаточні результати виборів 14 серпня.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Вони збираються ввечері на мітинги, а вночі розходяться. Для розгону протестувальників силовики застосовують спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
Акції супроводжують сутички протестувальників та міліції. У МВС Білорусі розповіли, що під час протестів 9 серпня затримали 3 тис. осіб, 10 серпня – ще 2 тис., 11 серпня – більше ніж 1 тис., 12 серпня – приблизно 700. Затриманим інкримінують масові заворушення, хуліганство та опір співробітникам міліції.
За офіційними даними, під час сутичок постраждало кілька сотень людей, відомо про двох загиблих. Перший чоловік загинув 10 серпня в Мінську. Прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова повідомила, що в руці демонстранта вибухнув вибуховий пристрій. Але очевидці повідомили телеканалу “Белсат”, що чоловік помер унаслідок влучання світлошумової гранати. Про смерть другого чоловіка стало відомо 12 серпня. 9 серпня його затримали в Гомелі. За даними рідних, йому стало зле в зачиненому автозаку, який прямував у СІЗО.
Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. Із такими заявами, зокрема, виступили США, ЄС, Україна, Польща, Литва й інші. У США та ЄС заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. За даними ЗМІ, наприкінці серпня Євросоюз розгляне питання введення санкцій проти Білорусі.
Держсекретар США Майк Помпео заявив 12 серпня, що США можуть ввести санкції проти Білорусі або обмежити постачання американської нафти.
