Два місяці тому Україна зробила великий крок на шляху до поглиблення практичної співпраці з НАТО: Північноатлантична рада надала нам статус партнера с розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP). До цього такий статус мали лише п’ять країн, зокрема Грузія, а також країни-члени ЄС Швеція та Фінляндія. Цей статус виданий нам не авансом. Він є визнанням внеску України у колективну безпеку на континенті та у світі та підсумовує вже виконаний нами масив роботи, пише для Європейської правди віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Але одночасно цей успіх поставив питання, яким буде наш подальший шлях до членства в Альянсі.
Спробуємо проаналізувати. Загальний алгоритм, який веде нас до членства, ділиться на три частини.
Перша, найбільш очевидна, але яка не вичерпує і половини справи – це взаємосумісність збройних сил. Друга – реформи всередині країни, які у тому числі відображаються в Річних національних програмах. Третьою є прагнення долучитися до великих процесів Альянсу, на кшталт формування Стратегічної концепції НАТО-2030.
Річна національна програма-2020
Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО є інструментом для досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі. Реалізовані поступово та послідовно з року в рік, вони фундаментально трансформують країну, не обмежуючись лише військовими та оборонними питаннями.
В ЗМІ та соцмережах є чимало даних про те, чому саме 2020 рік для світу видався непростим. Як і решта планети, Україна відчула пандемію коронавірусу, глобальний локдаун і його економічні наслідки. Попри обставини, стратегічні пріоритети залишилися без змін, і ми вже пройшли «екватор» Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.
Звітність за два квартали цього року від усіх учасників РНП (а це більше 70 міністерств та відомств, включно з державними підприємствами) свідчить: «політ нормальний». Програма перебуває в активній фазі, загалом виконується в плановому режимі з дотриманням строків.
Тому ми спокійно готуємося до осіннього візиту в Україну експертів Міжнародного секретаріату НАТО. Висновки та рекомендації щодо виконання РНП-2020, отримані за результатами зустрічі, будуть враховані у розробці програми на наступний рік.
Стратегічні реформи
Кожна річна програма є комплексом стратегічних реформ, які наближують Україну до рівня країн-членів НАТО за багатьма напрямами, а не тільки армію. Ось промовистий факт: ВВП на душу населення в Північній Македонії (країна, яка увійшла до Альянсу цього року) становить понад 6 тисяч доларів. Майже вдвічі більше, ніж в Україні.
Це означає, що слідування цінностям демократії, свободи, верховенства права, на яких побудований Альянс, вимагають системних, ціннісних змін у країнах-претендентах. Що, своєю чергою, підвищує рівень життя громадян.
Річна національна програма 2020 року є особливо людиноцентричною. Досягнення відповідності критеріям членства розглядається крізь призму зміцнення демократії, економічних та інституційних реформ, боротьби з корупцією. Не зменшуючи уваги до сфери оборони та безпеки, вона водночас фокусується на системних перетвореннях.
Адже для безпеки необхідна внутрішня стійкість держави – а її дають лише економічна стабільність, верховенство права, сучасна інфраструктура, освіта та медицина.
І в цьому сенсі кроки, які ми маємо зробити для євроатлантичної інтеграції, багато в чому збігаються та доповнюють кроки в рамках євроінтеграції як такої.
Однією з головних запроваджених нами новацій є принципово новий підхід до оцінки виконання Програми. Тепер вона зосереджена в першу чергу на якісних, а не кількісних показниках.
Нам не потрібна галочка у звіті – нам потрібно, щоб за кожною дією було видно результат, що наближає Україну до НАТО, і водночас позитивно впливає на життя українців.
Іноді виконання РНП схоже на спорт: окремі базові «вправи» потрібно робити регулярно, щоб бути у хорошій формі. І щоразу фіксувати результат, порівнюючи себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.
Україна і НАТО-2030
Після того, як внесок України у світову безпеку визнано НАТО наданням нашій країні статусу партнера з розширеними можливостями, очевидним стає і наступний крок – наше прагнення долучитися до аналітичного процесу формування стратегічного бачення майбутнього розвитку Альянсу «НАТО-2030» (NATO reflection process).
Ця концепція визначатиме розвиток Альянсу протягом наступних 10 років.
І не тільки в плані розширення, але і в сенсі створення дієвої архітектури євроатлантичної та світової безпеки, де будуть відображені виклики, що з’явилися за попередні роки.
Ми обговорювали важливість залучення української сторони до цього процесу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом під час мого візиту до Брюсселя. З нашої точки зору, логічно формувати Стратегічну концепцію НАТО-2030 з урахуванням досвіду, можливостей та стратегічної ролі України в збереженні безпеки на європейському континенті та у світі загалом, а також деталізації євроатлантичного руху країни.
Наш успіх на цьому шляху залежить від власної стратегічної ініціативи, спільної злагодженої і послідовної роботи на всіх напрямах – урядовому, парламентському, суспільному.
Військова безпека, заради якої колись створювався Північноатлантичний альянс, є лише частиною безпеки в широкому сенсі.
Тієї безпеки, що фактично дорівнює якості життя – і яка сьогодні є нормою для громадян країн-членів НАТО.
Нагадаємо, як інформувала група ІС, Україна планує долучитися до процесу зі збору аналітичних даних, який повинен основою для формування стратегічної концепції НАТО-2030.
Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу
