Богдан Мірошников <p>Блогер MYROSHNYKOV</p>
Там виступало пуйло та висрало, що вони вважають Запоріжжя своїм містом.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; margin: 10px 0; order: -2; } #mobileBranding { margin: 0 !important; } }
Зрозуміло, що воно забуло випити пігулки. Але, дивіться, у чому прикол.
Мразоти відчувають сильну позицію та намагаються змусити нас сісти за стіл перемовин на своїх умовах.
Також, в умовах консолідації наших союзників та стратегічної трансформації західної думки щодо гри у довгу, ворог розуміє, що такого вікна можливостей, як зараз, може вже і не бути.
Тому, за класикою, співають “мирні” пісні Угорщина та Китай. Але це не канає вже.
Наступний етап – террор з мето примушення до перемовин. І ми це вже бачимо – обстріли енергетики, остання “весела доба” з перманентною тривогою та обстрілами з різних видів озброєння.
Ворог розуміє, що війну у довгу не вивезе. Тому йому необхідно змусити посадити нас за стіл перемовин.
Логічно припустити, що третім етапом буде розхитування суспільства зсередини на тлі обстрілів енергетики, підвищення тарифів та економічної кризи, спричиненої війною.
В принципі, цей етап вже понад рік триває, але ще поки тільки набирає обертів.
Тому хто там “втомився” від війни – ви вже оберіть, може, ви все ж не втомилися, чи ви будете втомлюватися у російських трудових лагерях (у кращому випадку), якщо ми програємо?
Нам потрібна зараз єдність, як ніколи. Та максимальна допомога війську. Це дві речі, про які прошу всіх.
