Як універсальні ракети стали “протитанковими” і чому вони насправді потрібні Україні

Головна — Світ — 27 березня 2025, 06:10

Як універсальні ракети стали “протитанковими” і чому вони насправді потрібні Україні

Минулого тижня ряд українських медіа повідомили з посиланням на The Economist, що уряд Великої Британії замовив у компанії Thales понад 5 тисяч протитанкових керованих ракет для України. Виробництво профінансують за кредитні кошти (віддаватиме колись Україна). У нас тут же кинулися порівнювати ці “протитанкові ракети” зі “Стугною” і взагалі рефлексувати, навіщо вони потрібні, тим більше, в кредит. 

Кирило Данильченко ака Ронін >>>>>>>>

Фото: Thales UK 20 ракет Martlet встановлені на протичовновому гелікоптері Wildcat HMA.2.

Незрозуміло, хто перший написав слово “протитанковий”, але в постінформаційну епоху це дізнатися не важко. Прикро, звісно, працювати десять років у медіа в країні, яка воює, та робити такі дивні помилки. 

Бо йдеться не про “протитанковий” засіб, а легкі багатоцільові керовані ракети Martlet, про які прем’єр Великої Британії Кір Стармер вже говорив на початку березня.

Їхнє основне завдання на сьогодні — це ППО: пускові з триноги і розміщені на тактичних бронеавтомобілях і MRAP пускові Rapid Ranger. 

Останні нещодавно закуповувала армія Португалії — півтонна установка з оптичним каналом та автоматичним супроводом цілі, дешево та сердито.

Але паралельно у розпалі роботи по ще кількох платформах — на БПЛА, катерах, вертольотах.

Наприклад, як бортова зброя фрегата проти рухомих цілей, за межами ураження 30 мм гармат і проти цілей, які важко дістати основним калібром корабля через маневреність. Такі системи розробляє разом з Thales турецька Aselsan.

Чи можуть європейці закрити небо над Україною?

Колись вірогідним противником для цього зброї стали б легкі катерні сили іранського Корпусу вартових ісламської революції. На сьогодні це просто багатоцільова платформа — варіативний недорогий засіб доставки, у просвіті тактичного поля бою між малою зенітною артилерією та дорожчими зенітними чи малими протикорабельними ракетами.

Боєголовки до Martlet є кількох видів — проти легкоброньованих цілей аж до САУ з кумулятивним ефектом, термобари для закритих приміщень та укріплень, а також б/ч зі зниженою фрагментацією, для використання в середовищі, де ми повинні вразити тільки точково, не зачепивши цивільних чи інфраструктуру. 

Також є вільнопадаючі версії, під дрони, де вшитий підрив у повітрі — нормальний засіб проти артилерії, що буксирується, мінометів, груп піхоти і любителів забігів на гольф-карах і баггі.

Засоби наведення — напівактивний лазер та інфрачервона головка самонаведення. 

Лазер добрий тим, що стійкий до глушіння і його можна використовувати проти невеликих БПЛА, коли їх не в змозі захопити стандартна головка самонаведення.

Чи є це постачання якоюсь зрадою? Безперечно ні. Ми розстріляли більшу частину запасів “Джавелінів”, п’ятирічні запаси “Стингерів”, отримували “Перуни” з Польщі та тисячі “Стріл” зі зберігання Східної та Центральної Європи, тисячі та тисячі штук розходу.

Для того, щоб подолати нестачу “Стінгерів” США розконсервували лінії часів Холодної війни, запросили на роботу ветеранів з пенсії та перезаряджали сотні ракет, в який збіг термін зберігання.

Жодна країна світу на сьогодні не може штампувати такі засоби у тих кількостях, як того бажає.

Тому і кредитна лінія, і часткова локалізація, і те, що лінія знаходиться в Ірландії, і не може бути ціллю “Шахедів” та “Іскандерів” — нас має влаштовувати більш ніж.

Це добре, як на це не поглянь. У нас стоїть на озброєнні Starstreak — кілька сотень ракет уже відвантажені. 

LMM (Martlet) і HVM (Starstreak) стріляють з одних пускових та взаємозамінні. Через модульність тактичне ППО раптово може перетворитися на паліативний загоризонтний ПТРК, але це не робить, звичайно, ракети протитанковими — САУ, артилерія, що буксирується, бронемашини — це їхній максимум. 

Так, боєголовка фрагментується, вражаючи і піхоту, і катери, і дрони, але не танки. Такі от справи.

Фото: ukrmilitary.com Застосування ПТРК LMM Martlet

Лінію в Белфасті розширять, наберуть новий персонал, майже 900 людей матиме робочі місця — британців це теж цілком влаштовує.

А те, що кошти кредитні, — це нормально. Британці самі розрахувалися за свій ленд-ліз на початку 90-х. Безглуздо було б просити у них безлімітної передачі технологій та тисяч ракет за розповіді, що ми й захищаємо на островах.

І нам би замість пошуку зради в кредитному плечі краще б частіше цікавитися у влади — як там реформа ПТУ, що там як у нас із використанням у промисловій мобілізації хлопців віком 18-25 років, якщо ми хочемо зберегти покоління, як освоєні технології часів Першої світової, де мільйони мін і легких снарядів? 

Те, що ми не можемо зробити десятки тисяч сучасних ракет, не означає, що ми повинні зосередитись тільки на китайських конструкторах дронів.

Кирило Данильченко ака Ронін .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; }  Теми: Великобританія, зброя та озброєння, ППО, війна з Росією, Кір Стармер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *