достатнє розуміння реформи, аби розказати про неї іншим, мають передусім опитані зі східних областей — 66,7 % (із загалом майже 99 % освітян макрорегіону, які вважають себе поінформованими); трохи нижчі показники — у Центральному макрорегіоні — 63,2 % (із загалом 93,7 %); серед учителів/ок Південного немає таких, що вважали б себе недостатньо поінформованим про зміст реформи, проте пояснити його іншим можуть лише 55,3 %.
Під час глибинних інтерв’ю дослідники спробували докладніше з’ясувати, як саме освітяни розуміють сутність реформи НУШ. На думку опитаних, вона полягає в: узгодженні освіти з вимогами й потребами сучасного українського суспільства; набутті учнями й ученицями практичних навичок; підвищенні якості освіти; орієнтації на дитину та її всебічний розвиток. гіршим матеріально-технічним забезпеченням; слабшою підготовкою вчителів до впровадження реформи; браком виплат за впровадження реформи, які є для вчителів початкових класів. зросла кількість практичних завдань, які дають на опрацювання дітям; учителі/ки більше взаємодіють з учнями й ученицями; викладачі/ки інтегрованих програм помітили, що навантаження на школярів/ок зменшилося: учителі/ки відчули більшу академічну свободу (йдеться, зокрема, про можливість самостійно обирати та змінювати програми відповідно до учнівських потреб); вони активно використовують різні методи під час викладання: система оцінювання в НУШ дає змогу точніше оцінювати знання й навички учнів і учениць: змінилося бачення вчительської ролі в житті учня або учениці: з людей, які мають монополію на знання і «вкладають» їх у дітей, вчителі/ки стали тими, хто спрямовує, аби дитина змогла самостійно здобути знання, тобто фасилітаторами, модераторами навчального процесу. Додатково роз’яснити суть реформи в медіа, які найбільше читають учителі. Повернутися до ідеї формування в суспільства (зокрема, в учителів/ок) чіткого розуміння суті реформи НУШ, її мети, філософії — для цього може виявитися корисною демонстрація реальних результатів. Створити систему збору й опрацювання відгуків про перебіг реформи від учителів/ок: зворотний зв’язок допоміг би з’ясувати, у чому вони насамперед потребують централізованої підтримки.
Павло Хобзей: «Багато предметів — це основне зло старшої школи, адже не мотивує дітей до навчання»
повернути педагогам у винятковому порядку вихідні на державні свята, скасовані на час воєнного стану; рекомендувати не проходити (і не пропонувати) курси підвищення кваліфікації протягом літніх відпусток, щоб уникнути перевантаження в період, коли освітяни повинні відпочивати й відновлювати ресурс; дослідити робочий час учителів — наразі він ніяк не регламентований, що призводить до перепрацювань. Однак Міністерство освіти й науки вже створює умови, аби виправити це.
Іванна Коберник: «Боюся, консервативні вчителі казатимуть: “Тут тобі не Європа, повертайся назад”». Це найгірше, що може статися”
занадто великі класи: вчительки не могли приділити достатньо уваги учням/ученицям чи виконати практичні вправи, як того вимагає навчальна програма (ця думка лунала й від опитаних у другій хвилі): брак мотивації і в дітей, і в учителів; саботаж із боку деяких учителів/ок, які через небажання змінюватися далі викладають за старими програмами. призначення надбавки вчителям-предметникам, які впроваджують НУШ у базовій середній школі (аналогічно до початкової); перегляд системи оплати праці (процес розпочато — принаймні є відповідна політична воля); тренінги з пошуку грантових можливостей, написання заявок тощо для представників/ць шкільних адміністрацій; посилення методичної підтримки реформи (розроблення докладних інструкцій, безплатних навчальних матеріалів, зокрема для роботи онлайн).
