«Проєкт Power Banking народився в бомбосховищі»
Я добре усвідомив, з чим матиму справу, напевно, в перший день перебування на посаді (Верховна Рада за поданням президента Володимира Зеленського призначила Андрія Пишного головою НБУ 7 жовтня 2022 року. — Ред.).
Це була п’ятниця. Я приїхав до офісу, мав дві важливі зустрічі, які визначили весь перебіг подій щонайменше на рік і систему пріоритетів для мене як голови Національного банку. Попросив призначити дзвінок з командою Міжнародного валютного фонду, з керівником Європейського департаменту Альфредом Каммером і головою місії МВФ, яка вже була призначена і починала роботу в Україні. А друга зустріч — і вона тривала далеко за північ — була з міністром фінансів України Сергієм Марченком.
І це, наче камертон — раз! — задало тональність усього, з чим далі довелося мати справу. Там, у сховищі, народився проєкт, який ми назвали Power Banking, — загальнонаціональна банківська мережа, до якої входять відділення різних банків, яка функціонувала б за будь-яких умов: блекауту, перебоїв зі зв’язком — і мала б особливий операційний протокол. Ми мусили продумати відповідні моделі, підкріплення готівкою…
Андрій Пишний
Зараз проєкт запрацював. Я саме на харківському прикладі пересвідчився, що це працює: вже у квітні 2024 року, коли росіяни почали другу хвилю енергетичного терору і Харків від нього потерпав, ми побачили, що знайшли тональність для того, щоб банківська система працювала безперебійно з погляду операційної діяльності й забезпечувала країну необхідним.
Національний банк, попри повномасштабну війну, жодної хвилини не зупинив своєї діяльності.
Банківська система на жодну хвилину не припинила обслуговувати. Це, напевно, перша війна, коли можна було розраховуватися за допомогою Apple Pау, Google Pау, карткою. Специфіка війни є в кожній клітині, в кожному рішенні. Водночас ми повинні працювати так, ніби нічого не сталося.
Сергій Жадан
Згоден абсолютно, надто коли мова йде про банківську систему. Кажуть, що гроші потребують спокою і тиші. І зрозуміло, що це якісь неймовірні виклики. І от як пояснити, наприклад, швейцарському банкіру, що керівництво Національного банку працює в бомбосховищі, у країні блекаут, а система не падає?
Я коли розповідав колегам з центральних банків: швейцарського, шведського, канадського, французького — про наші будні, вони думали, що я переповідаю апокаліптичний фільм.
І на цих фото були дитячі кімнати, які ми організували, аби мами могли брати зі собою дітей і не залишати їх у темних квартирах. Бо разом з дитиною там залишається мамине серце, правда? А мама повинна бути на роботі. Ми ввели протокол «Прихисток», який дозволяв брати дітей на роботу в Національний банк, якщо немає світла, тепла у квартирі, якщо ти відчуваєш потребу мати рідних біля себе. Навіть розмістити їх на ніч. І темним Національним банком (це така парадоксальна історія) бігали діти. І коли показував ці фотографії, викладав на стіл, банкіри поважні починали їх гортати — я бачив, як змінюється вираз обличчя, як наступну фотографію вони лагідніше брали до рук. Вони відчували, що в цьому вже не просто якась оповідь абстрактна — це людські життя.
Голова НБУ проводить оглядову екскурсію директорці-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіні Георгієвій — демонструє умови роботи фахівців НБУ під час війни.
«У перший день повномасштабного вторгнення НБУ застосував жорсткий антикризовий пакет — це врятувало економіку»
Це справді досвід, якого штучно не створиш. Це потрібно пережити, бути свідком цього. Як усе ж вдалося досягти, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні не було колапсу жодного банку? Завдяки чому тримається наша банківська система?
Це гарне питання. Ми з командою намагаємося нічого не забути з того, що з нами відбувається, бо це безцінний досвід, який усім дається дуже-дуже дорогою ціною. Наш досвід, до речі, вже зацікавив багатьох колег із центральних банків. Раніше ми користувалися технічною експертизою інших банків — зараз до нас звертаються і просять допомогти: розповісти, прийняти делегацію, показати, як нам вдалося досягти стійкості і стабільності, завдяки яким рішенням, яка послідовність дій, з якими ефектами.
Національний банк України
Від нападу українська економіка отримала безпрецедентний шок. 30 % ВВП за 2022 рік втрачено, промислові потужності східних областей зупинені. Експорт ліг. 7 мільйонів українців дотепер залишаються за кордоном. Колапс логістики. Паніка. У цей момент треба було зупинити критичну кровотечу української економіки. Антикризовий пакет, який застосував Національний банк, — це як турнікет, яким стягнули місце, де було поранення. Але турнікет має обмежений час ефективної дії. Якщо організм вижив, треба дати йому можливість відновлюватися. І оця історія виявилася більш складною.
Курс гривні. Прогнози та очікування
Коли вгамувався перший шок, люди почали приймати рішення, уже використовуючи економічну логіку. Підприємці зрозуміли, що треба відновлювати роботу. Люди зрозуміли, що українській армії вдалося вистояти проти першої навали й нам потрібно нарощувати цей успіх і стійкість. Без робочої економіки зробити це неможливо.
Український бізнес — це фантастика адаптивності. Я пригадую, як приїхав у Харків десь на початку квітня 2022-го й завітав до першої піцерії, яка тоді відкрилася. Бомби падають, а ми їмо піцу, спілкуємося з людьми.
І Національний банк запрацював над тим, щоб поступово пом’якшувати антикризові заходи, водночас намагався розібратися з наслідками тих процесів, які ми змушені були запустити. Зокрема, було надруковано 400 мільярдів гривень, щоб профінансувати бюджетну потребу. Це ціла система рішень, які передбачали глибокий аналіз поточної ситуації, формування правильних очікувань.
І це розбудова взаємодії з міжнародними партнерами, бо українська економіка критично залежала, та й дотепер критично залежить від міжнародної підтримки. За період війни ми отримали понад 100 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. Лише цього року розраховуємо отримати 41,5 мільярда. Минулого року було більш ніж 42,5 мільярда. Це величезні гроші. Міжнародних партнерів не просто потрібно просити — мусили побудувати взаємодію, і вона повинна не просто давати необхідний ресурс, але й стимулювати зміни в країні.
МВФ дає нам гроші в обмін на реформи. Мені зараз важко пригадати хоча б якусь сферу нашого життя, яка не в стадії реформування.
Ми виконали всі взяті на себе зобов’язання, і це дає нам можливість сказати партнерам з рівною спиною: «Ми свою частину угоди виконали. Виконайте свою, надавши нам фінансову підтримку на необхідному рівні».
Я хотів би сказати, що ми розв’язали всі питання. Але ні, ми в процесі. І він потребує постійної роботи.
Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі з директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером у Вільнюсі, обговорення співпраці та перспектив 2025 року.
«Національний банк ніколи не дає жодних прогнозів курсу валют»
Питання курсової політики — це питання макрофінансової стабільності. Ми ці речі розглядаємо в комплексі. Головне наше досягнення полягає в тому, що гривня залишається платіжним засобом навіть попри повномасштабну війну. Мало якій країні вдавалося зберегти довіру до національної валюти, перебуваючи у війні.
Це означає, що ми виконали свою ключову функцію — зберегли привабливість гривневих активів.
Про інфляцію, НБУ та наслідки
Андрій Пишний
Ми розуміємо, як працювати з цими механізмами. Курс дійсно трохи девальвував, але ця девальвація є відображенням певних економічних процесів і не стала шоковою та небезпечною для економіки. Курс став поглиначем шоків, а не генератором. Це, можливо, трохи заскладні речі, але у своїй основі ця філософія виявилась ефективною, тому що привабливість гривні можна забезпечити виключно внаслідок довіри до процентної валютно-курсової політики в державі. Сьогодні ця довіра є, і ми будемо робити все, щоб ця довіра зберігалася, а курс відображав у безпечних параметрах ті процеси, які відбуваються в українській економіці. А це відновлення ринкових нормальних механізмів функціонування.
Довіряйте тому, що ми розуміємося на своїй справі.
Андрій Пишний і Сергій Жадан
Ми працюємо над тим, щоб гривня надалі залишалася привабливою для інвестування. Щоб депозити в українських банках покривали очікувану інфляцію. Щоб банки функціонували прибутково, були надійними і стійкими. Щоб банківські депозити надалі були для українців привабливими.
Простіше кажучи, щоб, вклавши сьогодні депозит в українському банку, через певний час могли зняти його і купити не меншу кількість товарів, що й у момент, коли ви його клали. Це означає збереження заощаджень. Далі ви можете обирати інші інструменти. Облігації внутрішньої державної позики — це коли українці позичають Українській державі.
Сьогодні ставки за цими інструментами — від 13,5 до 17 % річних. Тоді як наступного року очікується сповільнення інфляції до 7. Ви в прибутку? Так. Чому ні? Додайте до цього ще оподаткування — 9 %, ви все одно залишаєтеся в плюсі.
Ми часто чуємо, що необхідно розвивати кредитування, і кажемо: так, це потрібно зробити. Але забувають, що теперішні ставки кредитів, які надають українським підприємцям, залишаються на рівні 2019 року. Це наша специфіка: нам завжди хочеться більше, нам завжди хочеться краще. Та коли ми подивилися ретроспективу ставок, то зараз вони на рівні 2019 року. І ми бачимо, як банки поступово нарощують кредитування. Через це моя рекомендація: довіряйте українські національній валюті, зважайте, диверсифікуйте, вивчайте, спробуйте більше слухати, приймайте виважені відповідні рішення.
Банківська система України зараз на максимумі ефективності. Ніколи такого не було. У першому кварталі 2024 року український фінансовий сектор став рекордсменом і найбільшим платником податків і зборів до державного бюджету. П’ята частина всіх надходжень у державний бюджет за І квартал цього року — це банківський сектор, прозорий, білий бізнес, який платить податки. І треба пам’ятати, що банківський сектор зараз сплачує 50 % ставки податку на прибуток.
Тому моя рекомендація: усе читати, вивчати, бути виваженим у питаннях свого інвестування, але рахувати очікувану інфляцію, поточні ставки й дивитися на те, наскільки наша політика була ефективною в попередні періоди. А вона була ефективною.
«Щодо виплат тисячі й національного кешбеку — тут немає небезпек і ризиків, які повинен покривати Національний банк своїми діями»
Але ми починаємо дійсно будувати якісь конспірологічні історії. Я не бачу тут небезпек і ризиків, які повинен покривати Національний банк своїми діями. Не бачу відчутного, матеріально значимого інфляційного впливу виплати цієї тисячі гривень. Той факт, що ця ініціатива викликала такий колосальний ажіотаж за декілька днів, свідчить про те, що, напевно, ці гроші комусь усе ж потрібні.
Але з погляду банківської таємниці й того, що ви банкам дозволяєте бачити ваші транзакції, — будь ласка, будьте уважні, читайте те, що ви підписуєте. Складайте докупи ті речі, які відповідають одному предмету, який ви обговорюєте. Не порівнюйте зелене з квадратним.
Дуже цікава тема фінансової інклюзивності. Що тут уже зроблено?
У напрямку інклюзивності працюють зараз і уряд, і Національний банк, розгорнута величезна технічна допомога наших міжнародних партнерів.
Андрій Пишний
У другій половині грудня повинні приїхати колеги з ЄБРР, ми презентуємо результати нашої взаємодії, які будуть імплементовані на рівні тих продуктів, які банки пропонуватимуть ветеранам, політики турботи на рівні того, як буде побудована взаємодія роботодавців з ветеранами.
Йдеться про прифронтові громади?
Правильно. Ми хочемо цього, не маємо альтернативи інклюзивному підходу.
Ми повинні стати найінклюзивнішою фінансовою системою світу. І це питання ставлення не лише до ветеранів, а й до людей з інвалідністю. У вересні Організація Об’єднаних Націй зафіксувала рекорд поранень і загибелі цивільних у цій війні, це діти, жінки, молоді люди, люди похилого віку, не лише люди, які воюють.
Не маємо інших варіантів, окрім як перезавантажити себе, усвідомивши, що всі люди — частина нашого суспільства і ми повинні дати можливість не лише зайти в приміщення, якщо людина в колісному кріслі, а й зовсім по-іншому сприймати людей, усі повинні бути разом з нами в бізнес-процесі. Ось як ваша бригада «Хартія» вибудувала інноваційний підхід до управління війною, так і ми повинні знайти підхід, який повністю зруйнував би всі бар’єри і зробив фінансову, страхову системи найбільш інклюзивними у світі. І ми працюємо над цим.
Андрій Пишний
«У 1991 році була надрукована перша партія шагів, та комуністи не дали замінити в грошовому обігу все, що пов’язане з Росією»
Це дуже цікаве порівняння: військового підрозділу й Національного банку. У тому сенсі, що зараз суспільство справді має спільні цілі й бачення. Країна перетворюється на країну ветеранів, країну бійців. Ця війна сьогодні стосується всіх, і дуже важливо було почути від тебе про ці зміни й це бачення майбутнього.
Я не погоджуюся з тобою, що ця ідея не має стратегічного змісту. Навпаки. Ми повертаємо своє, що може бути більш стратегічне, скажи?
Ми повертаємо свої території, повертаємо свою культуру, національну свідомість, героїв. Моя донька робить собі на всю спину татуювання з картини Приймаченко. Я розумію, що мої внуки будуть розмовляти чистою українською, читати українські книжки і, можливо, називати своїх дітей на честь українських письменників, акторів, поетів. Це відновлення історичної справедливості.
Негатив навколо цього питання пов’язаний з тим, що мало хто знає, навіщо це робити. Адже так зручно: копійка. Але якщо прослідкувати історично, ви побачите, що копійка — це той знаменник, який поєднує українську грошову систему з Москвою, Мінськом, Тирасполем. Це те імперське, що було нам насаджено.
Шаги Української Народної Республіки (розмінні марки-гроші зразка 1918 року)
Я мав розмову з Віктором Ющенком після того, як ми ініціювали цю зміну. Він прийшов, сіли чаю попити, і таке відчуття, ніби в нього голос тремтить. Це та частина, яку йому не вдалося свого часу зробити. Ще в 1991 році була надрукована перша партія шагів, а комуністи не дали замінити в грошовому обігу все, що пов’язане з Росією та імперією на те, що належить виключно Україні, залишили цю копійку. Це як купка сміття в нашій хаті.
