Нардеп від “Слуги народу”, голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус вважає, що питання НАК “Нафтогаз України” часто використовують в інформатаках не тільки проти менеджменту компанії, а й проти влади загалом. Про це він сказав у програмі Energy Inside 20 жовтня.
“Нафтогаз” – дуже велика компанія, яка здійснює діяльність у критично важливій галузі… І як компанія, яка перебуває на межі політики і бізнесу та господарської діяльності, вона завжди дуже цікава журналістам, вона цікава для політичних дискусій, і вона цікава, у тому числі, для якихось політичних спекуляцій. І питання НАК “Нафтогаз” активно використовується не тільки в частині інформаційної атаки проти менеджменту чи наглядової ради “Нафтогазу”, а в тому числі і в інформаційних атаках проти влади загалом. Тому що це питання, яке емоційно можна легко розкрутити й емоційно зачепити українських громадян, тих же виборців. Не хотілося б, звичайно, щоб це були якісь сплановані інформаційні атаки, але сподіваюся, що з часом ми будемо мати більше перевіреної інформації, доступ до першоджерел, і зможемо зробити більше висновків”, – сказав нардеп.
Коментуючи опубліковані у ЗМІ висновки держаудиту, що “Нафтогаз” продавав газ нижче від собівартості, Герус підкреслив, що в умовах ринку головну роль відіграє ринкова ціна.
“На ринку не має значення собівартість, має значення ринкова ціна. Може бути так, що ринкова ціна $300, а собівартість $50, і ти у виграші. А якщо собівартість $120–130, а ринкова ціна $70, то продасте по $70, нікуди не дінешся… Хотілося б прочитати оригінал і проаналізувати. Я допускаю, що деякі пункти можуть бути обґрунтовані, а деякі – не зовсім обґрунтовані”, – заявив голова комітету.
Герус також вважає, що для затвердження фінплану компанії на 2020 рік потрібно ініціювати відкрите чи закрите засідання уряду.
“Із фінансовим планом ситуація проста – його просто треба приймати”, – сказав він.
Нардеп зазначив, що “новинний фон”, а також інформація про держаудит “Нафтогазу” могли, зокрема, вплинути на інвестиційну сферу.
Із позитивних результатів роботи “Нафтогазу” Герус вказав проведення анбандлінгу і лібералізацію ринку газу.
6 жовтня “Економічна правда”, посилаючись на підсумковий документ аудиту в НАК, повідомила, що перевірка виявила фінансові відхилення на більше ніж 225 млрд грн, що призвело до прямих збитків держбюджету на 75 млрд грн. У Держаудитслужбі повідомили, що контроль у НАК дійсно проводили, але публікації у ЗМІ про висновки аудиту назвали “суб’єктивними”.
Голова правління “Нафтогаз України” Андрій Коболєв заявив, що НАК не одержував остаточних результатів аудиту.
Фінансовий директор групи “Нафтогаз” Петер Стефанус ван Дріл написав у блозі на LIGA.net, що компанія платить усі податки і дивіденди державі вчасно й відповідно до закону. Петер ван Дріл також зазначив, що державні аудитори під час перевірцки деяких фактів “не розуміли стандартів звітності”.
2019 рік “Нафтогаз” закінчив із чистим прибутком після оподаткування в розмірі 63,3 млрд грн. Підприємства компанії добули 16,1 млрд м³ газу (78% загального видобутку газу в Україні) і забезпечили транзит 89,6 млрд м³ газу.
За січень – червень 2020 року “Нафтогаз” зазнав чистих збитків у розмірі 11,541 млрд грн. Такі підсумки роботи в компанії пояснили пандемією коронавірусу і зниженням цін на нафту й газ.
