Справа про вбивство журналіста Павла Шеремета є однією з найскладніших в історії України, тому що готували її старанно. Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
“Яка головна мета розслідування справи Шеремета? Установити всіх причетних, аж до замовників. Чи можна завжди розкрити всі злочини? Ні, не всі й не завжди. Убивцю Улофа Пальме ось днями тільки встановили. Убивство Кеннеді досі викликає питання та суперечки. Справа Шеремета – одна з найскладніших в історії України, тому що вона готувалася дуже ретельно. У випадку звичайного вбивства, як правило, усе простіше. Наприклад, на камери потрапляє машина, можна зачепитися за номери і далі розкручувати, телефони перевіряти тощо. Що тут було: усі були без телефонів, обличчя ховали, бо була проведена розвідка маршруту, ходили пішки, шляхи відходу були продумані так, що ця пара вийшла і пішла в нікуди, не сіла в машину або метро”, – зазначив Геращенко.
Він розповів, що під час розслідування справи Шеремета вивчали купу версій, відстежували людей, за ними спостерігли, перевіряли ходи.
“Коли у справі з’явилися сім’я [Владислав та Інна Грищенки] Пуми і Бучі, щодо них зробили експертизу, тому що, м’яко кажучи, один шість разів судимий і хвалився, що вміє зібрати бомбу за 15 хвилин навіть у тюремних умовах. Але експерти визначили, що це не вони, вони ходять по-іншому. І коли в результаті оперативних комбінацій вийшли на групу людей, у якій був так званий Пістолет, якому надіслали повідомлення із закликом прийти і дати свідчення у справі Шеремета, ця група занепокоїлася. Пістолет застрелився, а група занепокоїлася. Ми подумали: навіщо порядним людям переживати, якщо вони ніяк не причетні до цієї справи?” – підкреслив чиновник.
Відповідаючи на запитання журналіста про підозру дитячій лікарці Юлії Кузьменко, Геращенко заявив, що йдеться про непрямі докази.
“У комплексі це є доказовою базою. Коли один збіг, два, п’ять – це одна справа. Але коли таких збігів багато десятків, то тоді це наводить на думку, що є достатньо підстав висунути підозри. Завдання поліції – знайти винних, завдання прокуратури – не допустити переслідування невинних. Тому справа Шеремета – це не справа [глави МВС] Авакова, це справа, у якій є група поліції, близько 15 осіб. Була група прокурорів із шести осіб, усі, до речі, звільнені [колишнім генпрокурором Русланом] Рябошапкою під час переатестації. І тільки тоді, коли прокурори, підлеглі Рябошапки, дали згоду на висунення звинувачення, постало питання: як пояснити суспільству, що дитячий лікар, музикант і медсестра-волонтер, можливо, причетні до цієї справи? Тому був зроблений брифінг. Якби підозрювані були б тричі судимими кримінальними авторитетами, ми б їх просто затримали, дали коротке повідомлення і все. А тут треба було пояснити”, – зазначив Геращенко.
Він заявив, що, за версією слідства, усі затримані у справі Шеремета є виконавцями, яких надихнули їхні куратори.
“Моя особиста думка: цей злочин було скоєно з патріотичних мотивів. Людям часто вносять в голову думку: це ворог, його треба ліквідувати, тому що він ворог… Версія викладена в матеріалах справи – збудження соціально-політичної ситуації у країні. Ті, хто це задумав, дивилися: була справа [про вбивство Георгія] Гонгадзе, до цього була причетна міліція, це призвело до акцій “Україна без Кучми” і до зміни геополітичного вектора країни. Те ж саме і тут: вбивають Шеремета, не просто вбивають у під’їзді, а спеціально, у всіх на виду, йде резонанс і так далі. Ми ж не працюємо такими методами, як у Кагарлику, якби працювали, то Пума і Буча вже давним-давно б усе розповіли”, – додав заступник глави МВС.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання “Українська правда”, цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.
12 грудня 2019 року міністр МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того ж дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, а 25 травня 2020 року відпустив під заставу), військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Кузьменко (поміщено під варту).
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася “розвідкою”: шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.
У справі про вбивство журналіста Павла Шеремета подружжя Грищенків фігурує як “особи, які володіють інформацією”. Про підозру їх не повідомляли.
21 травня стало відомо, що текст підозри змінили. У новій редакції йдеться про те, що Кузьменко тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.
22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Фігуранти справи заявляють про свою невинуватість, на їхній захист регулярно проводять мітинги.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що якщо підозрювані у справі про вбивство журналіста виявляться невинуватими, то буде зроблено серйозні кадрові висновки.
25 травня 2020 року співробітники Державного бюро розслідувань затримали двох поліцейських із Кагарлика. За даними слідства, у ніч із 23-го на 24 травня вони у службовому кабінеті побили й кілька разів зґвалтували жінку. Крім того, правоохоронці побили чоловіка, який тоді перебував у приміщенні відділку, погрожували йому зґвалтуванням, ставили на коліна, били кийками по голові, одягали протигаз і стріляли з табельної зброї над головою.
Поліцейських звільнили з органів, їм оголосили підозри й узяли під варту.
