Європейський суд із прав людини підтвердив надходження заяви від фігуранта справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка. Про це повідомляє юридична компанія “Сенс Україна”, яка захищає інтереси Антоненка.
Юристи зазначають, що заяву було подано у зв’язку з порушенням Україною ст. 5 (гарантія права на свободу) і ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини й основних свобод.
У компанії повідомляють, що Антоненка затримали 12 грудня 2019 року не пізніше як о 15.10, однак час затримання було задокументовано як 23.05. Крім того, його затримали, посилаючись на постанову слідчого судді, оголошену о 18.40, а під час розгляду питання про початкове затримання прокурор повідомив судді неправдиві відомості, що заявник переховувався.
Також юристи вважають, що підозра Антоненку була необґрунтованою, оскільки ґрунтувалася лише на подібності в манері ходіння з імовірним злочинцем на відео з камер спостереження. Підозрюваний не був знайомий або якось пов’язаний із Шереметом або з іншими підозрюваними. Також він не був причетним до інших правопорушень і не був пов’язаний із терористичними або екстремістськими організаціями, не мав жодних військових або технічних навичок. Крім того, Антоненко на 8–10 см вищий за особу на відео, яку вважають закладачем вибухівки, зазначають правозахисники.
Крім того, захисники Антоненка впевнені, що висловлювання президента України Володимира Зеленського і голови парламенту Дмитра Разумкова (подяка поліцейським, наявність відповідей на всі запитання, крім тих, хто замовник), тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки (“встановлено осіб, які, власне, і вчинили злочин”), міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (про зберігання Антоненком вибухівки, “якою можна вбити велику кількість людей”) та інших чиновників мали пропагандистський характер і суттєво впливали на рішення про запобіжні заходи.
Також юристи впевнені, що обрання і продовження запобіжних заходів Антоненку було безпідставним, адже ґрунтувалося суто на тяжкості обвинувачення, і тільки з огляду на це розглядали ризики втечі, впливу на свідків тощо.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала його дружині Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.
12 грудня 2019 року Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко та дитяча лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко й Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася “розвідкою”: шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.
21 травня стало відомо, що текст підозри змінили. У новій редакції йдеться, що Кузьменко тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не активувала її.
22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
18 серпня Антоненку вручили обвинувальний акт.
Усі три фігуранти справи свою провину заперечують.
