У Кривому Розі Дніпропетровської області зафіксовано найбільшу кількість порушень на місцевих виборах, які відбулися 25 жовтня, заявив у коментарі “24 каналу” голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
“Понад 400 порушень в одному місті – це сумний показник Кривого Рогу серед лідерів у всій країні. Велика різниця між результатами екзитполів і між результатами підрахунків. Вона створює підозри, що є маніпуляція з підрахунком голосів”, – сказав Фесенко.
Експерт додав, що впродовж передвиборчої кампанії опонентам нинішнього мера постійно погрожували, а пошкоджені пакети з бюлетенями та протоколами можуть свідчити про спробу сфальсифікувати результати голосування. На користь версії про фальсифікації діють і значні розбіжності між даними екзитполів та результатами попереднього підрахунку голосів, вважає політолог. Він припустив, що таким чином мер міста Юрій Вілкул намагається не допустити другого туру і розраховує залишитися у владі.
“Якщо результати відрізняються на кілька відсотків, то це можна віднести до статистичної похибки. Як це відбувається у Києві, екзитполи демонстрували, що чинний міський голова Віталій Кличко набирає 48%, а за результатами попередніх підрахунків – 50%. А коли ці показники значно відрізняються, то це свідчить про ймовірні маніпуляції з підрахунком голосів. Таке відчуття, що кампанія чинного мера – пана Вілкула – намагається зберегти владу у будь-який спосіб”, – стверджує Володимир Фесенко.
Про порушення заявили й у штабі кандидата від “Слуги народу” на посаду міського голови Кривого Рогу Дмитра Шевчика. Його довірена особа Євген Ковальов повідомив у коментарі телеканалу, що під час виборів зафіксовано випадки голосування без встановлення особи виборця, і не менше дев’яти дільниць передали пошкоджені документи.
25 жовтня на всій території України, крім анексованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей, відбулися місцеві вибори. Громадяни України обирали міських, сільських і селищних голів, а також депутатів обласних, районних, міських, сільських і селищних рад. Вибори вперше відбувалися згідно з новим Виборчим кодексом – за пропорційною системою з відкритими списками. За інформацією Центрвиборчкому України, явка становила 36,88%.
