Нинішній склад Верховної Ради обрано 21 серпня 2019 року. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту прийняття присяги, тобто із 29 серпня минулого року. Цей парламент обраний на позачергових виборах і тому не може бути достроково припиненим протягом одного року із дня його обрання відповідно до ст. 90 Конституції України. Медовий період добігає кінця.
Рейтинг партії “Слуга народу” за рік упав із 43% до 30%. Про це свідчать майже всі соціологічні дослідження.
Основна причина такого падіння пов’язана з тим, що запит суспільства на встановлення новою владою справедливості не реалізований. Володимир Олександрович Зеленський та його партія обіцяли радитися з народом з усіх складних питань, не приймати тих законів, які не відповідають інтересам більшості. Обіцянка проігнорована.
“Слуги народу” гарантували прийняти першим закон про всеукраїнський референдум і місцеві референдуми як єдиний документ про народовладдя. Під кінець річної каденції розглянуто лише в першому читанні проєкт закону про всеукраїнський референдум. А проєкт закону про місцеві референдуми так і не з’явився.
Причому предметом референдуму не може бути прийняття нової Конституції України, тобто нового суспільного договору між владою і людьми. Дивно, адже носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ!
Як відомо, відповідно до ст. 74 чинної КУ, “референдум не допускається з питань податків, бюджету та амністії”. Депутати вирішили розширити коло питань, які не підлягають винесенню на референдум. Зокрема, щодо законів про правоохоронні органи, прокуратуру, суд. Тобто паралельну юстицію, залежну від третіх країн, у вигляді НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС навіть волевиявленням громадян забороняється скасовувати.
Обранці цього складу в порівнянні з усіма попередніми встановили рекорд у переписуванні Конституції України. Сім разів зверталися до Конституційного Суду із проханням надати позитивний висновок на зміни до Основного закону. П’ять разів їм відмовили, двічі – частково задовольнили.
Головне в цих змінах – намагання розширити і посилити повноваження президента України. У Володимира Зеленського абсолютна влада. Своя монобільшість із однієї партії “Слуга народу”, свій ручний Кабінет Міністрів, свій генеральний прокурор, свій голова СБУ… Яких ще повноважень не вистачає главі державі у здійсненні політики поліпшення життя українців?!
Хотілося б нагадати нашим можновладцям досвід США – найбільш правової держави світу. Конституція США прийнята 1787 року. Із цього часу внесено лише 27 поправок. Остання – 1992 року. Без поваги до Головного закону держави демократичної, незалежної й суверенної України не побудуєш!
Депутати у своїй діяльності відверто ігнорували численні статті Основного закону країни, коли приймали закон про розпродаж землі сільськогосподарського призначення, закон про виведення з-під юрисдикції України Національного банку, постанову “Про утворення та ліквідацію районів”. Це означає, що всі ці так звані новації, які обмежують права і свободи людини та громадянина, Конституційний Суд може легко відмінити.
Численні опитування громадян свідчили, що українці в більшості своїй проти продажу землі сільськогосподарського призначення, проти легалізації гральних автоматів… Нардепами проігноровано.
Якби народні обранці хотіли опиратися на позицію жителів регіонів у питанні укрупнення районів, то спочатку прийняли б закон про місцеві референдуми і скористалися б ним.
Натомість постановою (п. 13 ст. 92 Конституції України це забороняє) зліквідували 490 районів, утворивши 136. А це означає, що відстань від віддалених населених пунктів до нових районних центрів складатиме 100–120 км та ще й по наших ущерть розбитих дорогах. Таке “об’єднання зверху” зменшить кількість лікарень, шкіл, центрів зайнятості, пенсійних фондів, судів… Людям однозначно ускладнили життя.
Парламент не зупинив “реформи” Супрун, суть якої – у переведенні всієї медицини на оплатну основу. Маєш кошти – лікуватимуть, не маєш – помирай!
Обіцяли зняти недоторканність у президента, суддів, прийняти закон про відкликання депутата, позбавити його мандата за кнопкодавство та прогули. Обманули.
Правда, внесли корективи щодо недоторканності народних обранців. Якщо раніше для того, щоб притягти нардепа до кримінальної відповідальності, необхідна була згода парламенту в кількості не менше як 226 голосів, то тепер – доля депутата в руках однієї людини – генерального прокурора. Депутата не урівняли у правах із рядовими громадянами. Якби це відбулося, то тоді порушити кримінальну справу проти нардепа міг би будь-який слідчий. Це право надали виключно генеральному прокурору, який на 100% залежить від президента. Правове безглуздя і подальша залежність нардепа від примх однієї особи. Це не скасування недоторканності!
Парламент нічого не зробив для відродження вітчизняної промисловості. А саме вона здатна створювати тисячі робочих місць із подальшим наповненням держбюджету. Епоха бідності продовжується.
Розплату за недотримання обіцянок “Слуги народу” отримають під час голосування до органів місцевого самоврядування. Українці довірливі, але обману не прощають. Як то кажуть у народі: “За базар доведеться відповісти!”
Джерело: “ГОРДОН”
