Якщо Україна планує зберегти і розвивати свою авіаційну індустрію, найбільші заводи – виробники літаків і авіаційних двигунів мають бути в руках приватних інвесторів. Про це пише експерт у галузі літакобудування, колишній заступник головного конструктора ДП “Антонов”, провідний конструктор Ан-124 “Руслан” і Ан-225 “Мрія” Анатолій Вовнянко у статті для порталу “Хвиля”.
У державній власності підприємства галузі є неефективними, що призводить до занепаду авіабудування, а найбільші, ще “живі” підприємства авіаційної промисловості стали розсадниками корупції, вважає він. Наукові та промислові розроблення у сфері літакобудування потребують величезних інвестицій, а Україна просто не має таких коштів, що спричиняє стагнацію всієї індустрії.
“За нинішньої економічної ситуації неможливо вливати багатомільярдні бюджетні кошти для збереження всіх залишків галузі. А авіаційна галузь у нинішньому стані потребує величезних капіталовкладень (сотень мільйонів і мільярдів доларів), яких немає в державі. Необхідно переглянути перелік підприємств, які залишаться в державній власності, а інші продати”, – описує Вовнянко ефективний, на його думку, шлях порятунку української авіаційної індустрії.
Він переконаний, що низький професійний рівень державних управлінців і непозбутня корупція в авіаційній галузі призведуть до цілковитої її деградації і втрати Україною колишньої слави однієї з небагатьох у світі “авіаційних держав”. Як приклад у своїй статті експерт наводить безліч державних проєктів в українській авіаційній галузі, які було провалено через низьку кваліфікацію державних управлінців та корупції.
“Відомо, що в багатьох країнах такі підприємства, як Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (відоме як “Харківський авіаційний завод”), передавали, умовно, за $1 інвесторам, за умови, що вони збережуть його виробничу діяльність і вкладуть значні кошти в погашення боргів і розвиток. Зокрема, харківський бізнесмен Олександр Ярославський говорив, що готовий інвестувати в підприємство до $1 млрд. Ловіть його на слові і робіть що-небудь, тому що в державній власності підприємство остаточно “помре”, – закликає Вовнянко.
Україні слід припинити практику “добивання” власної авіаційної індустрії за командою із-за кордону, а українська влада має виявити мудрість і створити нормальні умови для роботи китайських інвесторів, які придбали український завод “Мотор Січ”, вважає автор.
“Україна невимовно поталанило – з’явився китайський інвестор, який дуже зацікавлений у застосуванні українських двигунів. Китай вже значно випередив Україну в галузі створення літаків (30 років тому вони за щастя вважали здобути в Україні інформацію або креслення з авіа- і ракетобудування), особливо військових, а от у питанні авіаційних двигунів вони ще відстають. Тут би українській влади виявити державну мудрість і створити нормальні умови для інвестора, включно зі збереженням і розвитком виробництва в Україні, але ні. Оскільки США всіляко гальмують розвиток китайських високих технологій, включно з авіацією, щоб не з’явився глобальний конкурент, то вони перешкоджають цій угоді. Зрозуміло, що США українське двигунобудування, як то кажуть, і даром не потрібне, тому що там уже створили двигуни 6-го покоління, а ми залишилися практично на рівні 3-го покоління часів СРСР. Якщо Україна проґавить таку можливість, то в підсумку втратить і авіаційне моторобудування, оскільки для свого розвитку воно потребуватиме багатомільярдних доларових вкладень”, – описує ситуацію, що склалася Анатолій Вовнянко.
